Краса людей, поєднана з високим мистецтвом
Бібліотекарі знають, що книжка не поставлена на своє місце пропала для читачів. Так може пропасти для слухача найкращий зворушливий спів, який западає в душу. Це дуже древня колядка, що має інші слова. Я вдячний В. Березіну за посилання. Прекрасний хор, ця пісня і ці обличчя, сповнені високих помислів, благородних почуттів, духовної краси. Цей спів і одухотворені просвітлені личка дітей зворушують до глибини душі.
Надаю слова цієї повстанської колядки. Втім, не зовсім повстанської, бо Свободу виборюють, а не випрошують у «Пречистої Діви»:
http://www.youtube.com/watch?v=od0brEdTU64#t=21
«Нова радість стала, яка не бувала,
Над полями України пташечка літала.
Пташечка літала, нам звісткУ принЕсла,
Що Вкраїна не пропала, Україна вскресла.
На Різдво раненько, снІжок налітає
Мати з дітьми із Сибіру батька виглядає.
Діти ревно плачуть, де нашА родина?
На Сибіру висипАна високА могила.
Там у тій могилі батько спочиває,
Шкода дІтей, шкода неньки, кров ся проливає.
А на небі зірка, ангели літають,
А на зЕмлі від гарматів гори ся здригають.
Не лиш від гарматів, але ще й від мінів,
Бо ворогИ хочуть взяти від нас Україну.
А на небі зірка, сонечко сіяє,
А на зЕмлі з наших брАтів кров ся проливає.
Український тризуб, українське поле,
Вже не буде в Україні неволІ ніколи.
О, Пречиста Діво, глянь на нас із неба
Та дай же нам ту свободу, якої нам треба».
Я би останній куплет замінив, зберігаючи авторську лексику:
Ми життя своє положим, як будЕ потреба,
Ми здобудемо Свободу, ту яку нам треба.
- 4 просмотра