Мистецтво вижити у місті, непридатному для життя

Я не люблю любую власть,
мы с каждой не в ладу,
но я, покуда есть что класть,
на каждую кладу.
Игорь Губерман

Перед новорічними святами місцевий голова напучував своїх підлеглих, щоб контролювали продаж ялинок: «Может с Чернобыльской зоны елка. Может она фонит»! Дуже зворушливо! Особливо на фоні злочинної бездіяльності місцевої влади щодо ліквідації радіаційної плями майже у центрі міста. Вони влітку обіцяли, що обов’язково до початку дощів цю пляму ліквідують. Тобто, після дощику у четвер. Йшли дощі, вимивали радіацію у річку. Ніхто навіть не ворухнувся. Тепер обіцяють це зробити після зими. Їм тепер зима заважає. Брешуть! Нічого вони не будуть робити. Їм грошей, мовляв, не дають. Та якби місцевий голова дійсно був заклопотаний цією проблемою, то давно би люди про радіацію забули. Не сидів би вдома, а їхав би до Києва, ночував би під Кабміном на цепу, поки грошей би не дали. Та й квиток членства в партії регіонів тицяв би в пику таким самим, як і він, поки грошей би не дали. Спізнився. Тепер регіонали не при владі. Бо був надто зайнятий. Навкруги ялиночки з діточками пританцьовував. З тими самими дітками, які дихають повітрям з радіацією. З тими маленькими, які п’ють непридатну для вживання воду. Про аналіз води, який повинні оприлюднювати, голова не переймається. Він танцює й пісеньки співає.

Вони ще й приховують інформацію. В цьому місті, щоб жити, потрібна не тільки витримка, але й мистецтво. Мистецтво уникнути турбот місцевої влади. Точний діагноз був поставлений В.Березіним у «Провінції» №49 від 05.12.2007 р.: «Они предали нас и наших детей…»

Газета «Знамя индустрии» від 03.05.07 р. взагалі назвала радіацію «сплетнею». Підсумувавши заспокійливі аргументи, газета надала висновок: «Так что объявлять тревогу смысла нет. Город чист. И мы с уверенностью можем сказать: «Костантиновка, будь спокойна».

Місцеві депутати взагалі зайві. То вони землю роздають, аж гай шумить. То вирішують комунальні проблеми, як, наприклад, створення Служби єдиного замовника. Це ж якими потрібно бути недоумками, щоб навіть припустити, що Міськгаз, Тепломережа чи Енергосбут довірять цій службі збирати гроші. А потім чекатимуть, поки частину віддадуть.

Утім, мешканці міста вже не звертають особливої уваги на неможливість жити у цьому місці, виховувати здорових дітей, та й самим дожити до віку хоча б до семи десятків літ. На таку дрібницю як радіація, вже не зважають. Бо, звісно, голий дощу не боїться. Навіть у школах спалюють опале листя й сміття, а діти й дорослі дихають свинцем, що адсорбували дерева. А дерева взагалі спилюють, наче наше місто розташувалось у дрімучому лісі. Хіба не зрозуміло цим дрімучим невігласам від влади, що кожне деревце, кожний листочок у такому екологічно-забрудненому місті це порятунок людей. Порятунок від переробки свинцю, цинку та іншої пакості, яка випаровується від цієї переробки. Місцева влада повинна змусити того, хто спиляв хоча б одне дерево, посадити двадцять. Та хіба люди, які поводяться, як окупанти на чужій землі, будуть опікуватись здоров’ям окупованих?

Скільки разів тицяли цій владі, що, згідно із законодавством, потрібно затвердити і контролювати виконання графіків подачі води. А скільки часу ще мешканці міста не знатимуть про екологічну ситуацію. Коли вже оприлюднюватимуть, згідно із законодавством, регулярний аналіз повітря і води?

А може я помиляюсь? Встановить ця влада пам’ятник жінці, і всі без публікації довідаються про аналіз повітря. Кожного місяця можна буде помацати, або пошкребти цю жінку, і, в залежності від кількості лепу, встановити, чим ми дихаємо. Довідаємось і про кількість і про якість.

Щоб життя не здалось мешканцям за свято, місцевий голова дуже опікується жеками. Вже всі давно помітили, що вони ніяких послуг не надають. Але голова шукає для них гроші, і знаходить, якщо ці жеки ще животіють. Цікаво, куди вони проваляться, коли пенсіонери отримають таку пенсію, що не потребуватимуть субсидій? Хто ж тоді не ремонтуватиме двері під’їздів, дахи, внутрішні водяні, теплові й електричні мережі?

Звісно місцевий голова дуже заклопотаний різними справами. Наведу лише одну таку невідкладну.

Голова Центральної виборчої комісії В.Шаповал 28 серпня 2007 року підписав постанову №256 «Про відмову в реєстрації ініціативних груп всеукраїнського референдуму за народною ініціативою»: «Відмовити в реєстрації ініціативним групам всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утвореним на зборах громадян України, документи про реєстрацію яких надійшли до Центральної виборчої комісії за період з 13 до 22 серпня 2007 року».

Де і коли відбулись ці збори, - невідомо. Але Костянтинівський міський голова Роженко Ю.Н. 15 серпня 2007 року підписав таку «бамагу»: «Учасниками зборів схвалено пропозиції про доцільність проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою та затверджено формулювання питань, які пропонується винести на всеукраїнський референдум».

Не буду перелічувати усі юридично безграмотні запитання, а наведу лише одне: «Чи підтримуєте Ви позбавлення мандатів депутатів усіх рівнів, які порушили обіцянки перед народом, - з наданням права ухвалення, відповідних рішень з’їздам партій (блоків)?»

Уявимо неможливе. Референдум відбувся і народ підтримав таке недолуге запитання. Тепер виникає така проблема, як позбавити депутатів від партії, яка обіцяла «покращення вже сьогодні» і не виконала. Нічого не вийшло б. Бо ці партійці, включаючи місцевого голову, відмовились би покласти мандати. Чому? По-перше, це вирішуватиме з’їзд партії. Хто ж своїх скривдить? По-друге, «покращення вже сьогодні» ніхто не обіцяв всім. Зверніть увагу, як розбагатіли усі регіонали. Якщо навіть не заглядати до їх кишень, випендрьож, як спосіб життя, видає їх з головою. Незароблені, а вкрадені гроші вони витрачають на дорогі автівки, телефони, маєтки, намагаючись випередити інших. Тобто йде-шумить всеукраїнський випендрьож. А можливості вигідного бізнесу, перебуваючи у владі, не можна перебільшити. Хоча це й суперечить законодавству.

Ці люди починають вважати себе такими собі панами, а інших, котрі їх обрали — за бидло. Якщо маєте сумніви щодо цього, зверніться до влади із своєю бідою. Зверніться, починаючи з місцевого голови до нікчемної секретарки будь-якого жеку. Отримаєте належне. В редакцію звернулась пенсіонерка, яка розповіла про спілкування з «народним обранцем». Цей «обранець» півтора місяця розбирався, під яким документом поставив власний підпис. Потім цей «обранець» від проросійської антиукраїнської партії Вітренко, Голік, на письмове звернення пенсіонерки бундючно відповів: «И не пишите мне больше, я отвечать вам не буду. Не отрывайте людей от работы». А потім додав, знущаючись: «Обращайтесь в ООН».

Ще не всі поїхали світ за очі з цього міста, непридатного для життя. Ті, хто залишились, або не мають можливості втекти, або ще мають надію, що ця брудна піна окупантів спливе, і місто відродиться. Сподіваємося!

ЯРОСЛАВ. [email protected]

Comments

аффтору карикатуры - зочот!

у нашего головы в натуре нет головы :)

а куда он её дел, кто знает? может обменял на общагу треста КПС?