Про що Роженко не запитав у пóляка

Вызывает антирес
И такой ишо разрез:
Как у вас там ходют бабы –
В панталонах али без?

Леонид Филатов
«Про Федота стрельца…»


Газета «Провинция» надрукувала інтерв’ю, яке дав голова міста журналісту В.Березіну за підсумками своєї мандрівки до Польщі. («Провинция» № 14 від 08.04.2009 р. «Наши в Польше»). Після прочитання цього інтерв’ю залишилось враження, що голова міста не спитав у пóляка багато чого такого, аби ми спромоглись порівняти наші та їхні проблеми.

І ще цікаво, чи не здивувався пóляк, що посланець України розмовляє не українською, а російською мовою? А може я помиляюсь, і Роженко почав зустріч з пóляком чистісінькою польською мовою: «Ogromnie się cieszę z naszego spotkania. Chociaż mówimy różnymi językami, na pewno Pan też dostrzega, że życie jest pełne problemów. (Дуже приємно вас зустріти. Хоча ми розмовляємо різними мовами, але, безперечно, погоджуємося, що сьогоднішнє життя сповнене проблем)». Хоча, навряд. Людина, яка не вивчила українську, володіння якою обов’язкове для державного службовця, малоймовірно вивчатиме мову сусіда – польську. Ані бажання, ані тями не вистачить. Люди кажуть, чого Івась не навчився, того й Іван не вмітиме. Недарма міністр регіонального розвитку Василь Куйбіда в УК №80 від 7.05.2009 р. констатував: «Сьогодні рівень освіти посадових осіб і депутатів місцевих рад не дає їм можливості кваліфіковано здійснювати свої повноваження та якісно виконувати покладені на них обов’язки».

Звичайно, пóляк, як ввічлива людина, не запитав у Роженка: «А чому це ви, пане, за стільки років не спромоглися мови української вивчити, а все цвенькаєте отим комуністічєскім наріччям, що їм разгаварівал Лєнін?»

Але, перш за все мене цікавить як городянина-мешканця міста Костянтинівки, «розшифровка» відповідей, оприлюднених в газеті: «По воде самое интересное то, что они текущий ремонт траншей делают за счет нанотехнологий. С одного колодца до другого пускают внутри трубы робота, который определяет место повреждения, и специальным раствором глянцует эту трубу».

Цікаво, а голова міста уявляє собі, що це за звір такий - «нанотехнологія»? Можливо, він вважає, що під землею у Польщі влаштований, як дошкульно зазначив один коментатор, «адронный коллайдер». (Hadron Collider)? А може нашому голові зручніше придбати якесь диво техніки, ніж змусити керівників тепломережі, водоканалу та інших нечупар прибирати за собою?

Голова, позаздрив пóляку, що вони «...берут деньги в Евросоюзе». Тобто в «тумбочке». А хто в ту «тумбочку» кладе гроші? Не довідався. А жаль! Ми б теж узяли, бо нам конче потрібна свіжа копійка. Адже, тільки на проведення адміністративно-територіальної реформи в Польщі Євросоюз надав 12 млрд. євро!

Особливо вразило Роженка, що «Все дома — в кондоминиумах». А ви, пане голово, розповіли пóляку про випадок, коли один хлопець в нашому місті хотів оформити кондомініум, а ви йому дали одкоша: «оно мне не надо...»

Здивувався голова нашого міста і такою незвичайною роботою у польському містечку: «Садят траву и деревья». А ви, пане голово, розповіли пóляку, як, за вашою вказівкою, нещадно вирубуються дерева у місті, з найгіршим в Україні екологічним станом?

Чомусь голові «...понравилось еще решение фонтанов — бьют прямо из-под асфальта». А чого дивуватись – у нас також б’ють... Ця вода місяцями ллється без жодної реакції відповідальних за це осіб. Правда, асфальту вже не залишилось, бо нема кому і нема за що. Саме тому у польському містечку витрата води становить 150 м куб. на людину, а у нас майже 270.

Роженко здивовано розповів: «...администратор заключает договор с каждым жильцом». А хто вам заважає це робити? Чому б не дослухатись до газети Провинция», яка безліч разів порушувала цю проблему? Чи власне нехлюйство заважає?

«Мне очень понравилось, как там делается уличное освещение. Пора и нам начинать ставить солнечные батареи». А хто вам заважав, коли я щодо цього давав навіть кращу пораду? («Теперь он и тебя сосчитал...» «Провинция»№ 35 від 27.08.2008 р.)

Журналіст запитав: «А кому принадлежит их водоканал?» Мер не помітив провокації, і тому не образився. Березін В. мабуть хотів почути, навіщо костянтинівський водоканал передали чужому дядькові за «просто так». І саме тому тарифи на холодне водопостачання і водовідведення в Києві з 1 червня становитимуть замість 1,54 грн/куб. м - 3,02 грн/куб. м, а у нашому місті вже діють - 5,76 грн/куб. м.

Опаленням у нас, з благословення голови, також опікується «чужий дядько». І тому тариф на послуги централізованого опалювання в Києві становитиме з 1 червня 4,76 грн/кв.м, а ми вже давно сплачуємо 8,42 грн/кв.м.

І все ж таки, хотілось би довідатись, як живе «середній пóляк» - пан Ковальський. Якби Роженко запитав, то ми би дізнались, що середня заробітна плата пóляка - 3500-4200 тисяч злотих, або 1000-1200 доларів.

Якби Роженко запитав, то ми би дізнались, що пенсіонерка пані Ковальська дозволяє собі поласувати лососинкою, або ветчинкою і не тільки на свято, а й щодня, Ми би дізнались, що цим панам і пані зовсім не перешкоджає участь Польщі в ЄС та НАТО. І ми би дізнались, що не біжать вони, як у нас, задравши останні штани, на мітинги, влаштовані комуністами, протестуючі проти входження країни в ці європейські інституції.

А може середньостатистичний пан Ковальський незадоволений проведеною в Польщі декомунізацією? Чи може хтось, як у нас, протестує проти існування в Польщі створеного вже понад десять років Інституту народної пам’яті? Може пóлякам осоружний закон, згідно з яким кожний має право доступу до таємних папок комуністичних спецслужб?

Можливо ми б дізнались, чому не гукали «геть» колишньому міністрові юстиції Ханні Сухоцкій, коли вона позбавила персональних пенсій тринадцять прокурорів-сталіністів?

Звісно, не завжди в Польщі було, як зараз. Були часи, коли «старшій пані» місячної пенсії вистачало лише на одне яйце, а в магазинах, крім оцту, нічого не було. Були часи, коли Польща отримала кредит, але «залізний» Бальцерович так і не дозволив нікому доторкнутись до «стабілізаційного фонду» у два мільярди доларів. І Польща не скористалась кредитом, витримала і одужала самотужки.

А може поляки живуть краще за нас тому, що й досі депутати сейму живуть в готелі, за ними не залишаються службові квартири і їм не видають з державної скарбниці десятки тисяч доларів для купівлі житла в Варшаві? Адже депутати після закінчення терміну повноважень повертаються додому і вони не мають десятків і сотень помічників. Може вони живуть краще за нас тому, що їх місцева влада піклується про людей, а не про власне збагачення?

Можливо розгадка в тому, що польських мерів безпосередньо обирає не народ, а сесії райрад? Бо ж відомо, де велика рада, там рідкій борщ. Мабуть тому польські сільські дороги, вивезення сміття, вода і каналізація, вуличне освітлення, зарплата бюджетникам — усе набагато краще, ніж у нас.

Якби Роженко запитав, як виконуються приписи законодавства, то йому б відповіли, що влада в Польщі строго дотримується принципів і норм правової держави. А порушники, як вогню бояться гласності, бо після публічних викриттів їх чекає не «перехід на іншу роботу», а неминучий суд. Там їм жаба і ціцьки дасть! Мерові б розповіли, що в Польщі існує Державний трибунал, який вирішує справи про відповідальність за порушення Конституції і законів осіб, котрі обіймають державні посади.

Звичайно, Роженко не запитав, чи є у польському містечку генделики, в яких, задля морального каліцтва молоді, продають цілодобово горілчані й тютюнові вироби будь-кому, незалежно від віку? І кому вони належать? Може діткам мера-пóляка, поки він при владі?

Звичайно, що Роженко не спитав - чи бігає у їх містечку траНвай, бо перекладач міг би і не зрозуміти, що це за штукенція така.

Не запитав, чи дебілізують молоде покоління ігровими автоматами і ігровими закладами, які розплодились у нашому місті, як таргани. Щоб, за словами Івана Франка, якомога скоріше відбулось «здичіння та розпиячення».

Якби Роженко зацікавився сільським господарством Польщі, то отримав би дуже коротку відповідь: «Нам дуже пощастило, що у нас не було колгоспів». Звісно ж, хто як постеле, так і виспиться.

Підсумком інтерв’ю була фраза голови: «Я почувствовал, что там люди живут в другом измерении. Уважают друг друга». Мабуть є за що! А за що поважати вас, пане голово? Може за те, що ви заздалегідь наготовили труни для мешканців міста з дерев, які нещадно знищили? Цікаво, чи ви розумієте, що доведеться дивитися людям у вічі і відповідати перед ними за все. І дуже скоро. Щодо цього французький філософ Шарль-Луї Монтеск’є (1689-1755) писав: «Сила влади посадовця має компенсуватись її короткочасністю».

Звичайно, в демократичній країні інший вимір. Президент Польщі Лех Качиньський професійно виконує свої обов’язки. Думаю, що мер будь-якого містечка Польщі не чекає, як наш, з нетерпінням якогось закону про заборону такої газети, як «Провинция».

Якби Rzeczpospolita Polska прийняла такий закон, про який мріє Роженко, то усі 38 мільйонів її громадян дуже б здивувались. І, наче у театрі, почали б вимагати: «автора!.. автора!.. автора!..» А що б вони з ним зробили, я навіть не уявляю. Бо ще у Французькій декларації прав людини і громадянина в 1789 році записали: «Вільне вираження думки і переконань є одним з найдорогоцінніших прав людини».

Зараз Польща, в умовах світової економічної кризи, почувається не зовсім комфортно. Країна навіть відтермінувала перехід на євро. Бо дефіцит бюджету склав 3,9% замість 3%. Нам би їх турботи!

І все ж таки, незважаючи на складні стосунки з українцями у минулому, понад 70% поляків підтримують прагнення України вступити до ЄС та НАТО.

Dziekuje, panowie!

ЯРОСЛАВ. Yаroslаv38 [at] mеtа.ua

 

Так разница между нами и Польшей огромная.Общество должно консолидироваться и иметь какие-то общие,объединяющие позиции и цели.Тогда и результат прийдет.А у нас каждые 2 года политический курс меняется,сами не знаем,чего хотим.Ну при любом политическом курсе одно остается стабильным-обагащение олигархов за счет простых людей.Так о чем можно еще говорить?