А ти вже записався у вороги України?

«Є щасливі нації. Для них відступництво та національна зрада — просто випадок патології, що реєструється в клініці, але не фіксується в історії. Для нас цілими століттями дорога зради пахла коритом, мундиром, золотом, а дорога вірності — кров’ю».
Є.Сверстюк.

Зараз Україна перебуває у такому непевному стані, що стає страшно за її майбутнє, а отже, і за майбутнє наших дітей. Завжди, за таких обставин, коли немає сильної патріотичної влади, піднімають голову відверті вороги України. За усі роки незалежності так звана п’ята колона не припиняла спроби ліквідувати українську незалежність.

Це проросійський табір: компартія, соціалістична, партія регіонів, вітренківці та інші. Для них існує лише один критерій. Чим гірше людям живеться, тим для них краще і тим скоріше виникне революційна ситуація. Цікаво, чи зрозуміють люди, що школа ідеологічного фарисейства та школа діяльного патріотизму — несумісні.

І хоча лихоманка комунізму вже позаду, старий вірус адаптувався до нових умов і мучить свою жертву. Ця затяжна хвороба знесилює організм і не дозволяє людям піднятися на ноги. Історична амнезія не дає відчути біль від минулого. У метушні змін радянська людина не помітила перегляду комуністичних цінностей, які і далі продовжують жити і бродити в ньому, як стереотипи.

Вороги України записують самі себе до різних списків. То вони збирають підписи за створення окремої республіки ПіСУАР, то за закон про другу державну мову – російську. Вони б воліли прийняти закон «про непотрібність української мови», але знають, що більша частина України зустріне його відверто вороже.

Вони підтримували усі недружні дії з боку Росії. Згадаймо Тузлу, Феодосійський десант, вимогу реєстрації у триденний термін громадян України, що приїхали до Росії, захоплення маяків на Чорному морі і небажання вивести Чорноморський флот після 2017 року. А втручання російських політтехнологів у наші вибори, масове поширення в Україні антиукраїнської, але зареєстрованої в Україні, преси російського походження, різні прояви економічного диктату, один з яких – поява «РосУкрЕнерго» у газопостачанні України. Чого варте встановлення в Сімферополі та Одесі пам’ятників Катерині ІІ, роль якої в історії України виключно негативна. Згадаймо і посла Росії, який поводиться в нашій країні як генерал-губернатор. Недавня газова війна Росії проти України теж мала прибічників з боку «п’ятої колони».

А місцеві лідери підтримують федералізацію, яким кортить стати «удільними князями». Люди розуміють, що федералізація – засіб зміцнення паразитичного шару бюрократів. Та я вважаю, що вороги України не матимуть у ВР конституційної більшості, тому навряд чи їм вдасться проштовхнути необхідні для федералізації та зросійщення конституційні норми.

Нам не зайво пам’ятати, що історична попередниця ПіСУАР, Донецько-Криворізька радянська республіка, спочатку планувалася в Москві як федеративна частина більшовицької Росії. Тому і зараз маємо проросійську політику національної зради.

У нашому регіоні є й свідомі супротивники державної самостійності України. Вони заперечують право українців мати власну державу і, у крайньому разі, згодні на нічийну, а фактично російську, Україну. Незалежну Україну вони вважають політичним нонсенсом, історичним курйозом, а розпад СРСР — тяжкою геополітичною катастрофою, як про це відверто казав президент Росії. Українська Україна для них просто жах, а відновлення «союза нерушимого республик свободных» — омріяна мета.

На «Свободі слова» на тлі своїх російських колег українські регіонали, що завуальовано танцювали під відому дудку, виглядали не інакше, як перевертні.

На черговій сесії Донецької облради, крім затвердження кошторису на 2009 рік, переймались політичними справами. Одним із варіантів виходу із кризи в країні, на думку депутатів, може стати федералізація. Такої ж думки дотримується й голова облради. «Один із варіантів, який сьогодні може допомогти в цій ситуації, – це варіант федералізації», – відзначив Близнюк.

Люди вражені втомою і збайдужілі, вони не здатні нічого змінити, і самі не здатні змінитися. А за політологічним галасом ворогів України не чути тихого слова патріотів, наприклад Євгена Сверстюка:

«Століття неволі й національних поневірянь виробили тип українського обивателя, який сам себе називає зневажливим прізвиськом «хохол»... Він має свою етику й мораль, свій гумор, свої приказки й пісні. Уся низькопробна, дрібнокорислива, легкодуха і балаганна частина нашого фольклору вироблена ним і належить йому — хохлові, з якого росте ситий, самовдоволений, торжествуючий хам, який уникає віри, честі й обов’язку, а тому й духу українського не зноситиме».

«Нині брак великої мудрості, великої поваги і любові до людини, великої відповідальності за спадщину предків і долю нащадків відчувається як найбільша рана людства. Рана, в яку може потрапити смертельна інфекція. Найстрашніший носій її — напівосвічений єфрейтор, рішучий напівінтелігент. З гімназії чи семінарії він знає фразеологію культури і цивілізації. Але не знає тієї конденсованої духовної сили, життєвої сили, що стоїть за словами, тому він залюбки підмінює слова, одважно жонглює ними і робить сліпучий феєрверк — тимчасову ілюзію правди. Не замислюючись над одвічними законами розвитку життя, він діє так, наче їх зовсім нема, а потім десяткам геніїв не впоратися з тим, що він накоїв...»

Спостерігається сплеск активності п’ятої колони — на світ Божий, наче у Вальпургієву ніч, виповзає всіляка антиукраїнська нечисть. І вони діють!

Хочете знати, що вас очікує? Читайте лист, який я отримав електронною поштою 02.02.2009 року. Зберігаючи правопис і формат, надаю повністю істеричний вереск цього україноненависника, який вже записався у вороги України:

«Кто это тут такой мовненький? Хохол! Мы вас тварей еще резать и голодом морить будем сволочи! Нет хуже нации чем ХОХЛЫ! Мрази, обиженные богом. В вашей мове черт ногу сломит, собачий язык! Украины не было нет и быть не может! Донбасс - Россия. Вашу Малороссию нагнули с газом как Блядь. А Тыхого обливают краской в Дружковке каждый день. Нас - большинство. Мы возьмем власть - дай срок».

Я, звичайно, не буду відповідати цьому патологічному фашистові. Можливо, це наслідок закриття психіатричної лікарні у нашому місті. Забагато честі листуватись з такою поганню. Відповісти цій наволочі можуть і самі читачі. Тому надаю його електронну адресу: gugo-lebrant@yandex.ru.

Чи багато таких покидьків? Не думаю. На весь Донецьк знайшлось лише 10 ідіотів, які проголосили державний суверенітет Донецької федеративної республіки.

А ти вже записався у вороги України? Поквапся. Нам конче потрібний цей список, щоб було кому з часом виставляти рахунок за зраду батьківщини.

ЯРОСЛАВ. Yаroslаv38 [at] metа.ua