Топóлі вмирали мовчки

О, білокорі! Вас я незлюбив,
Вас, вид Москви, зненавидів до гиді,...
Яр Славутич
(Г.М. Жученко).
 
Український поет Василь Симоненко писав: «I коли впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби i тополі...»


Гостям міста, що проїжджають через Костянтинівку, відкривається чудовий краєвид: завалений тополями проспект, який влітку перетвориться на розжарену трасу з асфальту і бетону

Вже не прийдуть, Василю! Більш ніж три сотні дерев, наче 300 спартанців, впали від рук неукраїнської влади. Наче 300 спартанців, вони майже 40 років захищали людей від отруйних вихлопів автомобілів. Вони захищали людей від надмірного шуму на проспекті Ломоносова. Вони, ціною свого здоров’я, всотували все, чим було зіпсоване міське повітря. Вони були живими, і ще не менше ніж сорок років могли б дарувати людям свою пірамідальну красу. Струнку дівчину в Україні завжди порівнювали з цим деревом: «як тополя — така гожа» і співали: «не ламай тополю, бо зламаєш долю».

Та хіба знайома українська пісня російськомовному Роженку? Це про таких як він писав Павло Глазовий:

«А йому ж державна мова - непотрібна, зайва річ.
Йому рідна та, якою «разговарівал» Ілліч».


У багатьох народів тополі вважались майже священними деревами. Уйгури Китаю під час мандрівок пустелею верхи, спішувались, щоб вклонитись йому. У бурят навіть заборонено використовувати деревину тополі для опалення. Індіанці взагалі вважають, що усі нещастя, які звалились на людській рід за недостатньої поваги до дерева – канадійської тополі.

Наші тополі вмирали мовчки. Випадково почув розмову перехожих на проспекті:

- И кому это надо?

- А пёс его знает!

Я теж думаю, що знає. Це ж наскільки потрібно не поважати городян, щоб отак, не спитавши їх, оголити проспект. Навіщо? Може для того, щоб тепер було видно похилені стовпи, обідрані будинки з різномастими парканами? А може, як подейкують люди, комусь знадобилась здорова деревина? Якщо це правда, то нехай ці неправедні заробітки принесуть їм не радощі, а сумні болещі.

Якщо навіть уявити неможливе, що ці тополі заважають жити городянам, то й у цьому випадку, хіба не доцільніше було б витратити ці гроші на ремонт доріг у місті? Хіба варто робити те, без чого можна було б обійтись, зважаючи на напружений бюджет? Невже це найнагальніша проблема?

Ну повтикають на місці спиляних дерев тоненькі хвостики берізок, які у нашому загазованому місті почуваються хворими. Бо яке ж дерево радітиме, перенесене в інші, нерідні умови. І скільки років повинно проминути, щоб ці деревця почали дарувати людям затінок і прихисток від гуркоту автівок. І скільки десятиліть пройде, поки люди почують заспокійливе шелестіння листя.

Влада виправдовується, нібито ці дерева можуть впасти, якщо підніметься сильний вітер. От, мовляв, впаде дерево, як сталось одного разу, і когось покалічить, або вб’є. Якщо так міркувати, то і рух машин потрібно припинити, бо хтось не за правилами перебіжить дорогу і загине. А щодо сильного вітру, то за останній рік наставили десятки рекламних щитів, з величезною парусністю, більшою, ніж у цих нещасних дерев. Вони мають набагато більшу вірогідність впасти від вітру.

Звісно, дерева падатимуть і не тільки від вітру. В місті понад дорогами, між будинками, в парках сотні засохлих старих дерев і безпека людей, які щодня наражаються на небезпеку, нікого не турбує. Вважаєте – парадокс. Ні! Комусь дуже знадобилась саме жива, тополина деревина. А старі покручені засохлі акації, мовляв, нехай залишаються.

Звичайно, колись ми довідаємось, чий інтерес присутній в цій оборудці із знищення дерев. Вже й зараз шило нестримно рветься з мішка і ось-ось вилізе.

Сумно, що цих варварів не зупинила навіть стаття В.Березіна («Провинция» № 26 від 25.06.2008 р.):

«Кстати, тополь входит в тройку деревьев, способных наиболее продуктивно очищать воздух. Это дерево эффективно удерживает в себе металлосодержащую пыль (летом – до 50%, зимой – до 37%). Тополевые насаждения, по подсчетам ученых, выделяют кислорода в 7 раз больше, чем, например, еловые. Средневозрастной тополь в период вегетации, то есть за всё лето, поглощает до 40 килограммов углекислого газа в час. Согласно научным данным, если эффективность поглощения углекислого газа принять за 100%, то для лиственницы этот показатель составит 118%, для сосны – 164%, для липы – 254%, для дуба – 450%, а для тополя – 691% (береза здесь вообще не котируется). По степени увлажнения воздуха тополь тоже оказывается на первом месте и превосходит ту же ель почти в 10 раз. А теперь посчитайте, к чему приведет «программа» городских властей по планомерному уничтожению в Константиновке кислородообразующих источников».

Керівництву міста, за сумісництвом дроворубам, від думки еколога, як розумієте, ані спекотно ані зимно. Протиприродне знищення здорових, красивих дерев триває. А люди все чекають, коли ви, панове можновладці, схаменетесь і усвідомите, на якій землі живете. А як ні, то можете бути певні: вони, люди, прийдуть самі і нагадають про це. Просто прийдуть і нагадають… І тоді вас, панове, в кабінетах уже не буде…

Сподіваюсь, що до влади колись прийдуть чесні, порядні люди, а не такі, як зараз: «дуб на вході — липа на виході». Прийде час і свіжий весняний вітер розвіє смердючий запах від цієї влади. Як свідчить календар, весну ще ніхто не скасовував.

ЯРОСЛАВ
Yaroslav38@meta.ua