Державна нація – українці всіх національностей

Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
Ст. 11 Конституції України.

Нація - це населення, що усвідомило спільні цілі та інтереси. Якщо спільних цілей та інтересів немає, якщо вони не усвідомлені — це не нація. Нації не існує поза волею людей, які усвідомлюють себе нею.

Починалось з того, що групи кровних родичів, що ведуть своє походження за однією лінією (материнською чи батьківською), усвідомлюють себе нащадками спільного предка (реального чи міфічного), мають спільне родове ім’я, утворюють таке об’єднання, як рід. Він виникає з первісного людського стада, найвірогідніше на рубежі нижнього і верхнього палеоліту, як осередок суспільного співжиття та регулювання шлюбних стосунків.

Етноси формувались під впливом природної належності людського угруповання до певного географічного середовища, кліматичних умов, ландшафту, рослинного і тваринного світу. Тривала генетична еволюція свої головні характеристики отримувала в соціально-культурному оформленні, яке передається від покоління до покоління через історичну пам’ять, через засвоєння культурних надбань, традицій, тощо.

Родова спільнота обумовила виникнення племені. На зміну племенам прийшла нова історична форма спільності людей — народність. Початок формування народностей належить до періоду консолідації племінних союзів і виявляється у поступовому змішуванні племен, зміні попередніх (кровноспоріднених) зв’язків територіальними. Подальший розвиток суспільного життя привів до виникнення нової, етносоціальної спільноти людей — нації.

Нації складались за довгий історичний період. Кожний етнос відрізнявся від іншого національною мовою, національним характером, національними звичаями, національною культурою, національними міфами, національними символами і національною історію. Національність - це національна ідентичність, належність особи до певної нації, яка визначається як відмінними особливостями етнічної групи (мова, звичаї і традиції, культура, фізіологічні риси), яких дотримується особа, так і особистим почуттям належності до етнічної спільності - почуттям національної ідентичності.

Окремі прояви національних почуттів і національних рухів зустрічаються у стародавні, античні та середні віки. Це почуття відмінності стародавніх євреїв від невірних, античних греків від варварів, французько-англійський конфлікт під час Столітньої війни 1337—1453. Утім, французька, іспанська та інші нації, виникаючи, складалися далеко не з одного етносу.

Більшість політичних і культурних явищ раніше мали універсальний, а не національний характер. Найпоширенішою формою державних утворень були імперії, а не національні держави. Як правило, більшість населення не була свідома своєї національної відокремленості.

В Конституції Франції є поняття «французька нація», а у Конституції України фігурує «український народ» як сукупність тих, хто проживає на даній території. При цьому варто комусь промовити «українська нація», як відразу ж починають волати про націоналізм, не розуміючи, що це таке.

Натомість наші нерозумні псевдопатріоти вимагають, щоб у паспортах Української держави подавалася національність. Тут незвичайно велике непорозуміння. Або ми живемо у вільній Україні, державі на зразок європейських держав і держав західної культури, або ми живемо в так милому декому (зокрема каґебістам і комуністам) Радянському Союзі. Хоч у Союзі в дійсності національність служила для окозамилювання, а влада Москви змагала до створення одного народу - російського.

Тобто невидима «п’ята графа» для частини нашого перехідного суспільства ще відіграє максимально важливу роль. Тоді як професійні здібності, таланти, або людські характеристики - справа другого і третього ряду. Так, багатьох недоумків справді сильно турбує питання, чи насправді Яценюк єврей.

У державах західної культури та й взагалі, згідно із існуючим міжнароднім правом, людина має лише одну національність - національність держави, в якій живе і є її громадянином. Тому у жодній державі Західного світу не подається в паспортах недержавну національність. Недержавна національність належить до етнічної приналежності. Американець українського походження вважається американцем, а його етнічне походження є його внутрішньою справою.

При тому треба зрозуміти, що громадянство - це одночасно і національність. Громадянин, точніше людина державної національності, мусить обов’язково знати мову держави. Наприклад, громадянином Франції може стати лише людина, яка знає французьку мову, а громадянином Німеччини стає тільки та людина, яка володіє німецькою мовою.

Насправді про жодну людину не можна з упевненістю сказати, якої вона національності. Це можна довести за допомогою розрахунку з елементарної математики. У кожного з нас двоє батьків, четверо дідусів і бабусь, восьмеро прадідусів і прабабусь і 16 прапрадідусів і прапрабабусь. Тобто сто років тому жило на світі 16 прямих предків у кожного з нас. Це означає 2 в 4-й ступені. А тисячу років тому у кожного з нас було 2 в 40-й ступені прямих предків. Це - більше одного трильйона прямих предків. А такої кількості людей на землі не те що у той час, а взагалі ніколи не існувало. А якщо повернутися на дві, три і більше тисяч років тому, то необхідна кількість предків зросте в геометричній прогресії, а фактично, реальне число тих, що жили у той час людей, набагато менше. Цей розрахунок свідчить тільки про одне: всі ми маємо загальних родичів у минулому і всі ми народжені за допомогою величезного числа перехресних схрещувань. Таким чином, кожний з нас є одночасно і росіянином, і українцем, і євреєм, і арабом... Тільки у кожного свої пропорції. Тобто, якщо якийсь Ратушняк намагається наїхати на євреїв, то можна запропонувати йому спробувати довести, що він сам не єврей. Або, що у нього не було 200 років тому в предках негра, монгола або китайця. Можливо мав рацію Ігор Губерман, коли писав:

«Везде одинаков Господень посев,
И врут нам о разности наций;
Все люди - евреи, и просто не все
Нашли пока смелость признаться».

А невігласи продовжують хизуватись своєю національністю. Вони хочуть довести всім, що вони чимось кращі за інших. І кров тече в їхніх жилах якась особлива. Тому і вимагають, щоб держава офіційно засвідчила в документі приналежність до певного етносу. Їм недостатньо того, ким вони себе самі вважають. Їм довідку подавай. Потім, згідно із записом в документі, можна вимагати якихось особливих прав. А також домагатись від держави позбавлення цих прав тих, хто має іншу національність. Поступово можна зайти досить далеко. Відмовити тим, хто має «неправильну» національність навіть у праві на життя. Гітлерівська Німеччина тому приклад.

Утім, існує державна нація. В Україні це українці всіх національностей. Українець це той, хто відчуває себе українцем, попри все інше. Ніхто нікому не може відмовити у праві бути українцем. Етнічне походження є внутрішньою справою кожного. Вони мають рівні права і рівні обов’язки. Знати і поважати державну мову. Виконувати закони України. Давати відсіч тим, хто зневажливо ставиться до української мови, державних символів, державного прапора, державних інституцій. Нам не потрібна нація бидла чи пролів, нам потрібна нація особистостей. Тому що ми - нація вільних людей і це наш шлях, який не дав нам загубитись на бездоріжжі історії.

Чи існуватиме нація далі, залежить лише від нас. Жодні міжнародні конвенції, договори, альянси, акти, декларації не вбережуть Україну від занепаду та знищення. Це можемо зробити тільки ми. І ми це зробимо, всупереч нашим ворогам! А п’ята колона – комуністи, вітренківці, регіонали  та інші КПесесівці – повинні це затямити.

Різні народи, різні нації, різні культури, різні покоління – це і є наша Україна. І тільки усвідомлення усіх сущих в Україні національностей, що вони державна нація патріотів України, може у майбутньому зробити цю країну шанованим членом світового співтовариства.


Кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 1989 та 2001 років

Особливістю національного складу населення України є його багатонаціональність. За цими даними, на території країни проживали представники понад 130 національностей і народностей.

 

Кількість

(тис. осіб)

У % до підсумку

2001 рік

у % до 1989

 

 

2001 рік

1989 рік

 

українці

37541,7

77,8

72,7

100,3

росіяни

8334,1

17,3

22,1

73,4

білоруси

275,8

0,6

0,9

62,7

молдавани

258,6

0,5

0,6

79,7

кримські татари

248,2

0,5

0,0

у 5,3 р.б

болгари

204,6

0,4

0,5

87,5

угорці

156,6

0,3

0,4

96,0

румуни

151,0

0,3

0,3

112,0

поляки

144,1

0,3

0,4

65,8

євреї

103,6

0,2

0,9

21,3

вірмени

99,9

0,2

0,1

у 1,8 р.б

греки

91,5

0,2

0,2

92,9

татари

73,3

0,2

0,2

84,4

цигани

47,6

0,1

0,1

99,3

азербайджанці

45,2

0,1

0,0

122,2

грузини

34,2

0,1

0,0

145,3

німці

33,3

0,1

0,1

88,0

гагаузи

31,9

0,1

0,1

99,9

інші національності

177,1

0,4

0,4

83,9


ЯРОСЛАВ. Yaroslav70@meta.ua

18 жовтня цього року в недільній ранковій передачі першого національного радіо каналу виступав В. Яворівський .Тема - національність громадян в незалежній Україні. Автор цитував лист українки з м. Дружківки .Жіночка задалась питанням,якщо на державнім рівні не задокументовано національність то звідки беруть статистичні данні національного складу населення? А також її хвилює- хто ж бо буде боронити українську мову в Верховній Раді, якщо не відома кількість її захисників. В.Яворівський став на сторону своєї дописувачки в питанні поновлення графи національності в українському паспорті .Сучасну Україну відділяє різниця в часі від західноєвропейські держав. Приведена вами методика підрахунку предків можлива тільки в ідеальній єдиній для всіх народів території ,а історично так не було. Завіт між Богом і Авраамом та Ісааком - Я виведу з вас Багато племен і народів.
В вашій статті, можливо, домінує думка соціаліста і все таки не гоже використовувати синоніми-ярлики до поважних людей .

 

 

Шановний пане Корнієнко!
Я читаю усі Ваші коментарі і поважаю Вашу думку. Моє світосприйняття не відрізняються від Вашого. Вже давно слухаю і не пропускаю жодної передачі «20 хвилин з Володимиром Яворівським» і згодний з ним МАЙЖЕ в у всьому. Але хіба боронитимуть українську мову і українську незалежність яничари - «чистокровні» українці?
А до соціалістів я ніколи не належав і їх ідеологію не поділяю. Див. «Роздуми про ідеологічні вподобання» («Провинция» №26 від 01.07.2009р.).
Ваш аргумент, що Україна відстала від Заходу, не сприймаю. За Вашою логікою потрібно було не користатись найновішими комп’ютерами, а поступово вдосконалювати радянський «Электронику-2м».
Щодо не сприйняття моєї методики підрахунку. Людина не осягає такий тривалий час, який проминув від появи людини. За такий проміжок багато чого відбулось. Дивіться мою статтю: «Остання секунда планети Земля» («Провинция» №16 от 22.04.2009г.) Вам, мабуть, відомий термін «ентропія», або народною мовою: «все устаканюється». Як писав один відомий вчений: «Антиентропійні ознаки породжують розлад в індустріальних суспільствах, а іноді — й досить серйозні розколи».
Я навмисно додав висновок перепису населення, в якому люди зазначили, ким вони самі себе вважають. І в Україні, з моменту перепису ніхто ні розслідував, чи правильно вони себе записали. Недарма, при перепису, за законом, не вимагається документ.
В статті «Справжній націоналізм – сторожовий пес національних інтересів» («Провинция» №20 від 20.05.2009р.) я зазначив: «Серед українських інтелектуалів і політиків ніколи не бракувало українців «за вибором». Досить згадати кримського татарина Аґатангела Кримського, молдованина Петра Могилу, чеха Пилипа Орлика, росіянина Миколу Хвильового, поляка Вацлава-В’ячеслава Липинського, єврея Мойсея Фішбейна і багато інших. «Український буржуазний націоналіст» Юрій Шерех-Шевельов – уроджений Георгій Шнейдер, етнічний німець, чистокровний «арієць» - цілу німецьку окупацію проголодував в «унтерменшах», - із тієї простої причини, що раз і назавжди, ще в юності, вибрав бути українцем і служити українському народові».

Шановний Ярослав. Мені не личить вас коментувати ,а тим більш критикувати. З огляду на це я послався на авторську передачу Народного депутата,письменника В. Яворівсього. Вислів соціаліст, вірогідно невдала спроба якось нівелювати розбіжність тільки з даного питання. Кожен з живих на землі має право свідомого вибору та право на помилку як ми так і В. Яворівський. Можно довго сперечатись якою дорогой краще досягти бажану мету і ніколи не зробити жодного кроку вперед, а потім розвести руками та сказати – ...маємо те що маємо – та розійтись. В цьому випадку бувалі люди запевняють ,що необхідне вольове рішення .Старий Завіт Біблії радить тим хто заблукав –повернутися до витоків первісного джерела, Новий Завіт - покаятись. Все в наших руках.