Позор при приезде Жебривского

Printer Friendly, PDF & Email

Только что в горисполкоме закончилась встреча с П.Жебривским.

Однако, нашу газету на эту встречу не пригласили.

Мало этого, НОСОВА Ірина Іванівна начальник відділу ВІДДІЛ З ОРГАНІЗАЦІЙНИХ, ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ПИТАНЬ ТА РОБОТИ З ДЕПУТАТАМИ, на входе заявила, что нас не включили в список приглашенных и сказала неизвестной женщине, стоящей на входе не пускать журналиста.

Фото женщины:

Тем самым нарушив Статью 171. Уголовного кодекса Украины: Воспрепятствование законной профессиональной деятельности журналистов. 

Наказывается штрафом до пятидесяти необлагаемых минимумов доходов граждан или арестом на срок до шести месяцев, или ограничением свободы на срок до трех лет.

Мы оформили и подали по этому поводу заявление в полицию.

Однако, репортаж о встрече и что сказал Жебривский по поводу того, что нас не пустили - читайте в "Провинции" в среду!

Стенограма зустрічи:

 

В вересні перша школа буде здана в повному об’ємі.

Давидов вимусив мене дати 15 млн, потім ще 12 на детсадок. Думаю,що не в цьому році, а в наступному буде хороший дитсадок.

В цьому році ми вкладемо гроші в шосту школу, зовнішні мережі і на наступний рік зробимо шосту в повному об’ємі.

Ви бачили, що по Костянтинівці за минулий рік ми багато чого зробили.

На жаль по лікарням проекти тільки термомодернизація. Але я поставив задачу готувати проектно-кошторисну документацію на внутрішні роботи. Думаю, що за рік-півтора зробимо і кардіологічне, і терапевтичне і дитяче відділення. Це будуть якісні ремонти що робилося якісне охорона здоров’я. Зараз нарешті, не пройшло і півтора роки – завершують проект на технопарк.

Тобто ОДА по інфраструктурі працює.    

Ми відкрили 80 бізнес-центрів, з них два у Костянтинівці. Це було коштів 50 на 50 з містом.

Тобто якісь прориви інфраструктурних об’єктів область забезпечує.

Щось з приводу законодавчих ініціатив ми робимо з питань енергетиці, заставам. Але цього дуже мало.

Ми зараз працюємо над індустріальним парком, майданчиком. Дасть Бог ми його також в 2019 завершимо. На жаль не дуже йдуть інвестори. Говорять – прийдемо, коли закінчиться війна. Але ми маємо бути готові до цього. Як закінчиться – вони прийдуть! 

Безумовно – ті пришлі будівники, що до нас приходять – їм по цимбалам. Це особливе ми бачимо по першій школі. Але тут є дві вини: перша – муніципалітет міста. Слухайте, на одну школу 12 проектів! І останній зробили аж в кінці минулого року. Друга провина погані підрядники, яким все рівне – буде та школи чи ні. Ми бачимо – якщо працюють місцеві – є результат. А для місцевих це були і робочі місця і податки.

Але ми маємо в цій частині стати партнерами. Я дуже хотів, щоб бізнес, разом з муніципалітетом визначив – якою Костянтинівка має бути. От через 5 років – Костянтинівка це що, яка? Якщо ви не визначитеся з цією стратегією, вибачте, це буде хаотично-спарадичний рух. Нічого толкового не буде!

Ми хочемо в цьому році перейти на довгострокове бюджетування. Кабмін пробував перейти на середньострокове – нічого з цього не вийшло.     

Ми замахнулися на 5ти-річне бюджетування. Це значить, що по кожному місту, громаді буде визначене по роках – скільки шкіл,  дитсадків буде працювати, які дороги, які водогони. Щоб була така роуд-меп (дорожня картау), у тому числі  для Костянтинівки.

Але бізнесмени мають збиратися разом з керівництвом міста і проводити разом брейн-шторм та визначити. Тому що вони платять податки і тільки спільно разом з ними повинно обговорюватися та визначатися стратегія розвитку міста.

Мені б дуже хотілося, щоб ми разом подумали – через років 20 в економічному плані Костянтинівка – це що? Над чим ми повинні працювати? Лише виходячи з цього ми зможемо робити якісь реальні прогнози і посили, маяки для бізнесу.

Ви бізнесмени вирішуєте – куди треба вкладати не бюджетні гроші. Ви повинні вирішити – що буде затребуване на ринку світовому, українському через десятиріччя?

Щодо склозаводу – мені не імпонує, що мала зарплата, але те, що вони запустили і в що інвестують – класно! Вже сьогодні вони думають, як в 2019 році запустять ще фактичне один завод. Молодці, вивчили ринок, знайшли свою нішу, знайшли гроші і працюють на перспективу.

Але я хотів би зараз поговорити про проблеми, які у вас є по бізнесу. Чим я можу бути вам корисним? Що мені зробити, щоб бізнес розвивася, ви багатіли, платили податки та гарну зарплату людям.

І друге питання - як ми з вами разом будемо будувати нову Костянтинівку?

 Женщина-предприниматель:

Построили двух этажное здание – откроем современный фитнесс зал на 1200 метров. До 20 рабочих мест. Тут живу я, муж, дети и внуки. Проблемы:    

Когда получали землю – налог был 1% от стоимости. Но объект еще не доделан, мы ни копейки еще не получили. Но наши депутаты поднимают этот налог в десять раз. Они отрезают мясо от коровы, которая еще не дает молока! Что они хотят получить? Я написала заявление на сессию его даже не рассматривали! Я считаю, что на строящиеся обьэкты в городе должнобы льготное налогообложение, (я дважды подавала на Куркуль, подавала на энергосбережение, но почему-то посчитали не нужным), в мае опять подамся – хотим закупить оборудование. В нашем городе мало мест, где можно отдохнуть и приятно провести время как молодежи, так и пожилым людям.

Сдачу планируем в конце этого – начале следующего. Все зависит от финансирования. Сегодня уже есть здание, крыша, ведутся внутренние работы, утепление фасадов.

Ж: По куркулю я вплинути можу. 20 раб.місць – хороша інвестиція. За 4 роки ці гроші повернуться до бюджету! Ми записали, взяли на контроль  - після травня мені скажуть результати вашого куркуля. Але з приводу землі – питання до Давидова.

Д: Мы пытались, но депутаты не дали снизить ставку на землю. Надо с ними еще поработать.

Ж: Але ж це не генделик, де наливають шмурдяк, продають якусь мачмалу, безакцизні цигарки, роблять швидкі гроші!  Але тут питання соціального навантаження. Не можна на всі підприємства виставляти одну ставку!

Треба розглянути градацію по податку на землю. Де бізнес значущий, соціальний, а де типу лікеро-горільчаний завод. Зовсім інший валовий дохід, функціональне навантаження. Я хотів,щоб ви не тільки по цьому підприємству, а взагалі – розробили алгоритм – для таких підприємств – більше податкове навантаження на землю, для таких менше.

Першій рік – коли вони вкладають, не можна так робити! Чому в мене менше було питань на Склозаводі, тому що я бачу, що вони 4 млн доларів вклали у піч. Я розумію – їм потрібно було якимось чином вижити. Але якщо когось душити вже на першому році. Коли вони тільки інвестують -  нічого не буде. Подивіться, розгляньте. Невже депутати не зрозуміють? Але треба до них доходчиво донести, показати. І не для такого підприємства, рішення прийняти, а для категорії! 

Коли даєте Васі, Мані, Петі, то можуть бути питання. А ось якщо по категоріям підприємств – це ж для всіх маркер. Ви показуєте – куди краще інвестувати. Бо в місто можна отримати як живу грубу копійку, так і роботу, функціональне призначення. Я чекаю від вас на це реакції.

Алексей Чебаненко, столярная мастерская:

Произвожу изделия из дерева. Сейчас еще небольшие поставки. Планирую вырасти в производство элитной мебели и отправлять на экспорт. Участвовал и прошел в Куркуле.

Мои друзья в Турции зовут к ним. Но я решил, буду базироваться здесь на своем маленьком предприятии, расширяться, развивать свой регион. Я им предложил приехать сюда, здесь производить, а продавать там. Они ответили, что у вас слишком быстро меняются правила игры. Нет гарантий поэтому не идет инвестор. Даже по Куркулю, когда начинали – не было своего вклада, теперь, когда получил – сделали 30%. И не хотят учитывать, как вклад – мастерскую, оборудование.

Ж: Почекайте! Ми ж домовлялися, що як раз співфінансування це споруди, обладнання, інтелектуальна власність, окрім грошевої форми! Що можна облікувати. Я своїм ставив чітку задачу! В понеділок – доповісте, що зроблене. Але співфінансуваня повинно бути. Щоб людина дбала за кожну копійку. Виправимо цю помилку.

Какой будет Константиновка через 20 лет? У нас колоссальные возможности – коммуникации, сети, газ, железная дорога, река рядом – это всё, что нужно для нового производства. Наш регион занимался производством стекла, может есть смысл работать в этом направлении. Ведь наши предки не были глупыми людьми.  Но главное – показать инвестору стабильность. Что-то приняли и на этом надо стоять.

Ж: Дякую, друже. Коли я сьогодні сварився з керівниками міста, то говорив їм, що вони волають: «У нас все погано – дайте гроші!». А коли приходять донори з грошами, вони кажуть – що? Ось школи. Де проекти? Нема. Лікарні. Нема проекту. Як у відомому анекдоті, де Бог говорить: «Ізя, купи вже лотерейний квіток!». Купіть хоч квіток! Мало казати, які ви хороші. Треба сформулювати інвестиційну пропозицію – що треба робити і чим це вигідне.

Ми можемо якось вплинути на систему прийняття спільних рішень. Але законодавчий орган ВР формує правила гри. Хоча, якщо подивитися по тій же Турції – там окрім вільних економічних зон є багато цікавого. Ми зараз розуміємо,що в цьому чи наступному році миротворці зайдуть і війна закінчиться. Тому працюємо, щоб тут зробити територію вільної економічної зони. Але «попередніки» (пам’ятаєте по курячим ніжкам) споганили всю сутність таких зон. Ми працюємо над цім, сформуємо пакет пропозицій, залучимо іноземців, щоб вони нас підтримали.

Але ключове питання – сформулювати. Ми повинні конкурувати не тільки з іншими країнами, але й міста один з одним! І ви, як патріоти Костянтинівки повинні сформулювати свої унікальні пропозиції. Чому не їхати до Краматорську, Словянську, а до вас? Думайте. Робіть брейн-шторми з підприємцями. Но МААС з Теслою прийдуть сюди і тоді почнеться(сміється)!

Константин Ягмуров, победитель Куркуля от Константиновки, занимается производством Гетероауксина (β-индолилуксусная кислота) — стимулятор роста растений, химический гормон роста:

Хочу поблагодарить за Куркуль. Проект дает толчек развитию малого и среднего бизнеса. С конца марта получил деньги. Это основа для регуляторов роста. Производство экспортно оринтированное. У меня уже контракт с ближним зарубежьем на млн. грн. В апреле будет закупка оборудования. На май наладка. С конца мая 4 рабочих места. Зарпалта не ниже 9 тысяч. Сложное производство. Я выполню все обязательства, спасибо!

Ж: Дякую! Це для мене був ідеологічний проект. Я вважаю,що кацап відрізняється від українця тим, що той каже – влада забезпеч мене пляшкою горілки та куском ковбаси і що хочеш, те й роби, а українець – влада не заважай, я все сам зроблю і ще поділюся з тобою податками. Гнітуща відмінність! Повірте – куркулі, це люди, які не чекають, а мають клепку в голові, хочуть працювати, можуть забезпечити себе, свою родину, ще й поділитися податками з державою. При такій зарплаті ви вернете державі те, що отримали. Це суперові інвестиції в малий бізнес – що дуже важливе. Це розвиток обслуговуючого бізнесу, що пані Олена робить – фітнес теж супер. Ну куди людині піти відпочити? Напитися? Сенс життя втрачається. Через це обслуговування є найважливим! Тому треба і ОСББ формувати, і обслуговуючі кооперативи організовувати. Ми залюбки це підтримаємо!

Але й не забувати про великі підприємства. Тут було скільки загальносоюзних? (підсказують – 23).    

Що зараз Кварсит?              

Н.Зинченко директор «Кварсита»:

Долги по налогам, зарплате и всему. Не я ж загнал в эти долги. Я с 2011 года борюсь за живучесть завода. Сейчас опять хотят варяга. Уже были два – куда загнали! В 2016 я пришел – весь год пошел на то, чтобы доказать всем, что Кварсит может. 2017-й – чтобы его включить в государственные, внешнеэкономические программы.  Мы сейчас в них принимаем участие. Главная проблема – висят на нас эти долги.

Ж: Давайте подивимося – подивимося план розвитку.

Я звернувся до голови міжвідомчої комісії Бровченко, до генерального директора Укроборонпрому, заступника з виробництва. Але вони зараз шукають директора-варяга!

 Ж: Думаю,що ми звернемося до керівництва Укроборонпрому, я знаю людину, що з директором товаришує, і у нас щось вийде.

У нас унікальне підприємство і нормальні перспективи!

Ж: Пам’ятаю ваші цехи.

Автоскло – закон, экспортный контроль пол. года рассматривает заявку на отгрузку продукции. Она признана двойного назначения потому пуали объемы производства и реализация. Отгрузка будет – сможем развиваться. Но это Россия или страны из запрещенного списка.

Ж: До мене на зустріч – Кварсит, Автоскло. Хімзавод є? Кисильов вже порізав свій 18 завод?

Мегатекст: Війна заважає.

Ж: Мало. НКМЗ за минулий рік виросло на 49%.

Сложно в Староконстантинове. Народ иначе смотрит на нас. Постоянные проблемы, брак и т.п. Новое оборудование сюда не можем брать – не едут импортные наладчики. Последние были корейцы. Уехали – в шоке от наших дорог! Обещали пересмотреть промышленную.

Ж: Ну не може область за вас все робити! Треба щось самим трошки. Більше 100 млн треба вам на дороги? Але так не буває, щоб тільки вам на це дали. Ви знаєте, що Костянтинівки і так третя чи четверта в області по інвестиціям! А зараз ще збільшується. Але треба і вам щось робити. Наша задача – дороги національного рівня. Це тришкин кофтан – на Костянтинівку дали, у інших забрали. Промислову треба робити – без цього інвестор не прийде. Але кого брати на будівлю? Тим, хто просить «ням-ням»? На сьогодні – збору якогось фінресурсу наверх немає. Зараз в Києві ніхто вже не вимагає собі возити гроші. Ніхто в Краматорську це не вимагає. Через це, якщо якась падлюка розказує, що повинна якусь долю мати – женіть пінками під зад! Це особисте рішенні цих людей. Ніхто нікому задачі возити мзду не ставить! Ця людина має бути покарана. Щоб не смерділо! В принципе у нас на сьогодні системної корупції, що постійно щось збирає, не має. Може хтось щось робить – то особиста ініціатива негідника!

Дворец огромный мы такого никогда не построим!

Ж: Є другий транш Європейського інвестиційного банку. Проект по цьому палацу туди пішов. Зараз Кабмін затвердив. Ми з день на день очикуємо підписання угод. Але побудуємо краще! Сьогодні класну льодову арену будуємо у Краматорську, басейн, парки по багатьо містам. Керівники Костянтинівки, на жаль затягнули з проектом – на цій рік вже не встигають (Тиха – На експертизі на 7 млн).   Я ж говорю – «Ізя не купив лотерейний квиток». А це ви марите – то Фата Моргана, проекту немає! Купуйте лотерейні квітки.

Хатмуліна Олена выпуск сангигиенпродукции:город поверил, поддержал. В конец марта получил транш послдний в июле запустимся. Я еще в двух проектах участвую. По переработке макулатуры. И соднание новых рабочих мест – выпуск моющих средств. Жаль закупать не у нас, а в Днепре. Хотя бы 5-6 тыс людям алитм пока. Надеюсь,что в нашем городе все будет в ряких красках. Но для этого надо развивать производство! Без этого нет будущего. На ларьках и кафе мы не выживем!

Ж: То ж я і кажу про різні ставки податку на землю для виробництва та торгівлі, казіно – щоб взагалі золотою! 60% ПДВО йде до бюджетів міст. Більше всього заробити можна на землі. В цих магазинчиках максимум – одна людина влаштована на роботу. Інші нічого не платять. Тоді місто це регулює земельним податком. 

 Хоч через такий прямий податок ви отримуєте доходи до міста. Якщо сьогодні на виробництві працюють люди, зрозуміле, що вони за рахунок ПДФО з лихвою компенсують те, що ви можете заробити на землі! Важка справа легалізація робочих місць, але по пенсіям ми сьогодні другі після Києва! Але якщо люди працюють неоформлені – завтра вони прийдуть за пенсієй! Це соціальна функція мерії. Треба достукатися до людей.

Хатмуліна: Столкнулась с проблемой – есть идеи и возможности – нет территории, хотя масса объектов брошенных и земля пустует!

Ж: А от тут би я зробив – якщо підприємство не працює – влупіть йому найвелику орендну плату. Максимальне – ставка 12% від кадастрової оцінки. За 2 роки через банкрутство заберете повністю цій майданчик у міську власність. Буде місце для нового бізнесу! Нехай не заплатять – нарахуйте, це будуть їх боргові забовязання. Таким чином через деякий час ви отримаєте майданчики для розвитку бізнесу. Я робив таке в Житомирі. Зробили пре достатньо вільних площ та споруд. Попрацюйте над цим!

Щоб не тримали землю та споруди пустими – на всяк випадок. Вдруг – бум інвестиційний і вони зароблять великі гроші. Це не чесно – місту від цього не холодно ні жарко!

Я вимагаю, щоб ви над цим попрацювали.

Константиновский завод электромеханического оборудования:

Профтехническое образование катастрофическое. Мы раньше учили поваров, юриство, программистов – сейчас токара, слесаря, электрика не найдешь. Все, кто тут был уезжают. От Дружковки до Чехии. Здесь нет ни одних курсов, чтобы получить такие специальности.

Я бы пересмотрел структуру ПТУ – бухгалтеров, юристов и т.п учат.

Без этого инвестициионной привлекательности не будет – нужна не только земля, но и квалифицированные люди. Всем уровням власти надо над этим думать, стучаться. Без этого не будет будущего!

Ж: В області зараз 46 ПТУ. 30% заповнбвальність. Є споруди, керівники вчителі – на виході зіров! Ми підготували програму по профтехосвіті та передали в Міносвіту. Де залишили 21 ПТУ. Розіслали по всім підприємствам = зібрали потрібні раб.спеціальності. Отримали. Після схвалення Міновсіти – зробимо справжні ПТУ, приведемо до порядку гуртожитки, учбові корпуса, перенавчимо викладачів, притягнемо бізнес. Майсти повинні бути самі з бізнесу. Ми не збираємося утримувати цю навалу, яка нічому не вчить. Департамент економіки обрахував потреби робочих спеціальностей. Виходячи з них затверджено перелік перспективних ПТУ.

Фінансування буде сімбіозним: область, держава, ЮНІСЕФ, місцева влада та бізнес.

Тільки тоді ми можемо мати реальну профосвіту.

І щодо УПК – яке вчить автомобілістів-шоферів. Але на сьогодні це хороший бізнес. Тому нехай люди, а не бюджет платять гроші. Мені не цікаве просто, щоб зберегти такі структури. Держава повинна бачити, що фінансує! Я хочу бачити вихід. Сьогодні кожен з таких УПК, ПТУ має доказати свою необхідність. Має бути сформоване бачення. Перше питання – педагогічний колектив, який повинен дати класну підготовку. Але має бути зв'язок з підприємством, куди ці діти після навчання підуть працювати. Це має бути складений в хорошому сенсі бізнес-план фінансування, розвитку і необхідності такої структури.

Щодо оптимізації шкіл. Там 200 дітей, школа на 500, там 300, школа на 900… Фінансових ресурсів не багато. Ми можемо утримувати споруди, оплачувати комунальні платежі, якісь зарплати-трансфери дає ще держбюджет. Але це не дає розвиток і освіту!  

Тому по ПТУ Програма є, мною схвалена, буде ухвалена і ми на 1 вересня вийдемо з цими  інноваціями.   

Але якщо це буде ПТУ, то буде справжнє, зі всіма необхідними речами! Коли токарі будуть вчити на ЧПУ, а не на тих допотопних доробалах. І буде знати – хто і скільки йому потрібне. Ми працюємо з Центром зайнятості і вони візьмуть одне ПТУ собі.

По УПК – зараз легше всього прийти до влади та сказати – утримайте моє УПК, бо я там працюю. А може треба подумати що достатній фінансовий ресурс виділяється Центру зайнятості для перепрофілювання, навчання та інше. Кпить лотерейний квиток! Сформуйте бачення, показати свою необхідність та звідки отримайте фінансування на утримання. Тоді нема питання.

Мені не цікаве – що вони там працюють, тому треба утримати. Це безперспективне. І про це, навіть, мови немає! Споруди та керівництво утримувати не будемо!!!

Ось приклад – я військовий ліцей вирішив створити. Подивилися – інтернат 70 учнів, 90 обслуги. 2/3 – навчаються з повних родин. Але зручно – здав на 5-тиднівку, дитина нагодована, приспана та інше. Але це не функція наша та держави! Це не наша задача так працювати! Та де діти-сироти, де соціальне незахищені люди, там сводять ціх дітей в інші інтернати. Майже рік судиться директор цього інтернату, бо йому зручно і класно! Але інтернат буде закрити й і військовий ліцей там буде! А діти, які потребують державної допомоги, її отримають. Виключно прагматичний підхід! Нічого особистого.

Кожна інституція повинна доказати свою необхідність. Просто загалом – ця розмова не про що!

Як казав мій професор – це смутненька водичка.

Державні гроші – гроші платників податків. І функція держслужбовців їх ефективне використати.

А просто – те що депутати не хочуть щось оптимізувати то – нема питання, з кишеня гроші доставайте і фінансуйте! Наша мета утримувати будинки, чи давати якісну освіту?

Школа, ПТУ – повинні бути якісні, які на виході дають результат.

Ніякі в «воплі відоплясова», ніякі суди на змусять нас цім займатися.

Оптмизували охорону здоров’я – нічого, працює.

А які будуть в біса дороги, якщо ми все проїдаємо!

Яка вартість одного учні в Костянтинівці – 26 тисяч, при середній вартості 11 по Україні. Про який розвиток можна говорити, рівень освіти, інтерактивні дошки та інше?

Ми розмазуємо маслом по древу і раз на рік до мене Давидов приходе – Дайте гроші на освіту, на здоровя. (Давидов – «на ліфти я прошу!»). Серьога – купи лотерейний квиток! Зроби всі вивіски українською мовою і отримаєш 10 млн грн. на соціально-економічний розвиток міста!

Давидов: «Мы пытаемся и работаем в этом направлении».

Ж: Все треба заробити. Це ринковий підхід! Я ж не багато прошу – щоб друзі до мене заїхали та побачили, що це не Росія, що не заблудилися. А ви… В Польщі бачили німецькі вивески?

Алексей Чебаненко, столярная мастерская:

Я предлагаю по примеру НКМЗ нашему индустриальном утехникуму готовить специалистов под заказ. То есть мне нужен электрик – я нахожу и вкладываю в будущего специалиста. То уже можно делать. Ведь самый важный ресурс – люди.

Я вернулся со Львова – прохожу обучение по программе ЛОФ – по социальному предпринимательству. У нас такого еще нет, чтобы часть расходов шла на поддержку малоимущих. Я пытаюсь это создать. Работаю с ГО "ІНша оcвіта». 10% от прибыли я финансирую проект работы с сельской молодежью. Как это утвердить законодательно?

Ж: Дуже просто – кожне підприємство 4% від валового доходу може спрямовувати на благодійні цілі. Ці кошти не обкладаються податком і йдуть до заліку. Тобто держава стимулює ці речі. Наприклад – на куркуля дехто вже подає на соцпідприємництво.

Це зменшить податкове навантаження.

Контроль за освітою – політех в Києві так працює. Після 3-го курсу йде відбір.

По ДГМА є питання. Ми розробли питання по дошкільній освіті, середній. Затвердимо по ПТУ. Після цього перейдемо до коледжів. А вішенькою на тортику – наступне – вища освіта. Зробимо справжні університети. Щоб як в Маріуполі випускають по 100 журналистів, а їх немає – вони на заправках. А в нашому інформаційному управлінні некомплект 50%.

При високій зарплатні. Треюба дивитися по керівному скаду. Хоча їх там вибирають, але є питання.

Треба рухати тих, які потрібні. Ми будемо укрупняти університет. А то як в Києві – унівесітет імені Попалвського мишані – випусакє і юристів і танцюристів. Але якість – ніяка. Це тільки для того, щоб отримати фінансування від держави. Тому «перетрахівання» (по Лукашенко) вищої освіти на часі. В наступному році займемося.

ДГМА втратило суттєво свої позиції в частині підготовки кадрів.  

Ми з Максом Єфімовим обговорювали Програму, щоб майстри самі набирали собі людей для навчання. Будемо реалізувати це в наступному році.

 

Я хотів би, щоб шолос бізнесу був гучний. У Франції у 18 сторіччі виборче право мала людина, яка платить податки в залежності від кількості. Хто багато платить – мав по 5-10 голосів. Споживачі податків – не мала право голосу. Зрозуміле, що зараз інший рівень цивілізації. Але сьогодні розвиток міста повинні визначати платники податків! Тому що, як в тому жарті – у жінки повинно бути чотири звіра – пісець на шиї, ягуар у гаражі, тигр у ліжку, але головне – козел, який за все це заплатить! Це і є формула економіка. Немає її – немає освіти, охорони здоров’я, культури – нічого! Любі реформи, що непідкріплені фінансовими інструментами хибні та безперспективні.

Ми подумаємо і однозначно в наступному році підготуємо Костянтинівський індустріальний парк, підведемо всі комунікації, в тому числі, щоб на цих 34 гектарах міг працювати й малий бізнес.

Але давайте подумаємо про унікальну пропозицію Костянтинівки, щоб відрізнялася від інших міст, щоб сюди заходили люди з інвестиціями.

 

Наступна колегія покаже – хто отримав «чарівного пенделя». 1 вересня діти пійдуть до 1 школи. По темпах – я бачу що це реально. І щодо підрядника – він вде перевірений на інших об’єктах. Для вас головне – він костянтинівський і, в крайньому випадку, ви його побєте!