Це питання, можна сказати, риторичне і будь-яка адекватна людина вам про це скаже. До того ж, навіть вивчення іноземної мови дуже якісно впливає як на саму людину в її саморозвитку, так і на її здоров’я, особливо якщо їй вже є 40 або більше років, бо через активну мозкову діяльність призупиняється процес старіння організму та відсувається “деградація” головного мозку.
Львівський міжнародний книжковий форум 2022
Тож, вдосконалюватися треба завжди й навіть зараз, під час війни, і якщо є така можливість, треба вивчати іноземні мови, читати художню, документальну, технічну або історичну літературу. Бо читання — то своєрідний кайф як від сексу для тієї половини головного мозку, що відповідає за мислення.
У вільний час можна йти до друзів і знайомих по п’ятницях попити чаю, а можна і до тих, у кого є добра сімейна бібліотека, або просто сходити у міську бібліотеку, або в Интернет крамниця книжок Книголенд. Вибір є завжди і він за вами.
Звісно, можна піти і на базар, де за копійки придбати якусь літературу, надруковану ще за радянських часів, але треба розуміти, що тоді була цензура і якість контенту буде відповідна. І ви придбаєте за 20 гривень якийсь роман, нехай і видатного радянського письменника, про, наприклад, якихось радянських розвідників або ще про когось, навіть пригадувати не хочу. Такі книжки зараз навіть наші радянські пенсіонери не читають. А те що можна читати — того не видавали, як от, наприклад — “Заячий пастух” Василя Гайворонського, якого нещодавно перечитав.
Через війну, що розв’язала проти України росія, відбувається становлення української нації. Люди задаються багатьма питаннями — “хто вони, звідки”, “хто такі українці” та багато інших, відповіді на які вони і отримують, зокрема, і через літературу.
Зараз дуже багато на нашому книжковому ринку сучасних українських авторів, твори яких варто прочитати. Тож варто купити художню літературу якісну і саме Українську!
В 2020 році дуже сильно і приємно вразила авторська презентація книги “Клавка” Марини Гримич в Костянтинівській міські бібліотеці. Як розказала присутнім авторка, під час збору матеріалу для книги їй довелось вивчити і проаналізувати дуже багато матеріалу — про те як і чим жило письменництво в радянський Україні в повоєнні роки.
І я вже не кажу про культові твори сучасної художньої літератури, а саме Івана Семесюка — письменника та художника - “Еволюція або смерть! Пригоди Павіана Томаса” та “Щоденник україножера”. Це про Україну та українців, але 18+.
Дуже багато вже з’явилося книжок на тему сучасної війни росії проти України від їх безпосередніх учасників які теж треба обов’язково прочитати. Наприклад, “Аеропорт” Сергія Лойко, “Безодня” Влада Сорда — ветерана АТО, який і нині боронить Україну, “Сліди на дорозі” Валерія Ананьева — теж ветерана АТО, який теж нині боронить нашу землю... та багато інших. Цікаво, що до своїх “Слідів” автор додав зображення з QR кодами, у які зашифровані посилання на медіа-дані в інтернеті і які можна одразу передивитися на своєму смартфоні.
Дуже сильно вибухнула наприкінці 2022 року робота журналістки та письменниці з Івано-Франківська Любові Загоровської — книга “#Моя УПА”. Це такий літературно-документальний шедевр, що, гадаю, має бути у кожній шкільній бібліотеці. Цю книгу має прочитати кожний свідомий українець, бо крім самих текстових розповідей учасників тих подій — українських повстанців, що боронили Україну, є також посилання через QR-коди на аудіо-файли з їх жими голосами — це неймовірно! Неймовірна і сама історія створення книги, коли під час підготовки матеріалів до якої, за словами авторки, з нею відбувалися самі дива, але про те краще пошукати відео в ютубе.
