Нынешнее поколение... будет жить...

Printer Friendly, PDF & Email
«Комуносоціалізм — це люциферний міраж,
 і всі спроби побудувати його, добровільні і примусові,
 неминуче кінчалися занепадами і нещастями,
 бо можливість здійснити його — така неприродна,
як ходити на стелі догори ногами».
Василь Барка, автор повісті «Жовтий князь», колишній марксист.

30 вересня 2007 року запам`ятається багатьом, як день виборів, а мені запам’ятався цей день десятирічної давнини, коли в газеті «Известия» був опублікований коментар на книгу «Відкрита рана» Пера Альмарка.

Надаю цей коментар, перекладений українською мовою для тих, в кого є бажання віддати свій голос за комуністів, або соціалістів, будь яких прогресивних чи агресивних.

Нехай цей коментар стане для цих людей практичним посібником на цих та майбутніх виборах. Саму книгу занадто важко читати людям мого покоління. 110 млн велика цифра. Кожні 20 секунд цілодобово протягом 70 літ знищувалась одна людина!

КОМУНІСТИЧНІ РЕЖИМИ ВИНИЩИЛИ 110 МІЛЬЙОНІВ ДУШ

«Известия» від 30 жовтня 1997 р.

У мирний час XX століття в різних державах світу було знищено 170 мільйонів людей. 110 мільйонів із них, або приблизно дві треті, припадає на країни комуністичної орієнтації.

Ці жахливі дані наводяться в книзі «Відкрита рана» Пера Альмарка, відомого шведського політика, який свого часу очолював Народну партію і входив до складу уряду Швеції заступником прем’єр-міністра.

Першим серед європейських авторів Пер Альмарк використовує демографічні дані американського професора Рудольфа Руммеля з Університету на Гаваях, який усе життя присвятив збиранню інформації про масові вбивства на Землі.

У столітті, що минає, геноцид приніс людству ледь не в чотири рази більше жертв, ніж усі війни XX століття.

Які ж режими найбільше відзначилися розправами з людьми? Автор дає таку відповідь: у СРСР у 1917-1987 роках було знищено 62 мільйони людей, у «комуністичному Китаї (1949-1987) — 35 мільйонів, у Німеччині (1933-1945) — 21 мільйон, у «націоналістичному Китаї» (1928-1945) — 10 мільйонів, в Японії (1936-1945) — 6 мільйонів, Туреччині (1909-1923) — 2,8 мільйона.

Усього ж у 23 країнах так званої «соціалістичної співдружності» було ліквідовано 110,286 мільйона осіб. Крім СРСР і Китаю, у знищенні людей активно старалися Камбоджа - 2,2 мільйона, Північний В’єтнам і КНДР — по 1,6 мільйона, Югославія — 1 мільйон, Ефіопія — 725 тисяч, Румунія — 435 тисяч, Мозамбік — 198 тисяч і т. інш. У царській Росії (1900-1917 роки) теж гинули невинні люди, але набагато менше — 1 мільйон. З інших країн треба відзначити Мексику, де в 1900-1920 роки було вбито 1,5 мільйона осіб, Португалію 1926-1982 років — 800 тисяч, Індонезію 1965-1987 років — 700 тисяч.

У книзі говориться і про персональну відповідальність керівників за знищення людей. Цей список очолює Сталін. На рахунок його режиму автор виносить 42,6 мільйона жертв. За ним іде Мао Цзедун — 37,8 мільйона (починаючи з 1923 року, тобто задовго до утворення КНР), Гітлер — 20,9 мільйона, Чан Кайші - 10,2 мільйона, Ленін — 4 мільйони, Хідекі Тодзіо (Японія 1941-1945 років) — 3,9 мільйона, Пол Пот — 2,4 мільйона.

Комуністичний ватажок камбоджійського режиму Пол Пот — абсолютний лідер у справі масових убивств у співвідношенні з чисельністю населення і часом свого правління. За рік він знищував 8,16 відсотка камбоджійців. У СРСР щорічно знищувалося 0,42 відсотка населення країни, але цей жах продовжувався багато десятиліть.

Окремо Пер Альмарк зупиняється на діях Радянського Союзу, який він називає «державою ГУЛАГ».

«Багатьох громадян, — пише він, — убивали тому, що вони належали не до того класу. Це були (або повинні були бути) буржуазія, аристократи, куркульство. Інші постраждали тому, що належали до поганої нації чи раси — це українці, чорноморські греки, німці Поволжя. Ще інші — за погані політичні «фракції» — троцькісти, меншовики, та інші. А ще були сини чи дочки, жінки чи чоловіки, матері чи батьки тих, кого більшовики в чомусь звинувачували...»

Автор «Відкритої рани» нагадує про знищення донських козаків 1919 року, про голодну смерть мільйонів українських селян і ліквідацію куркульства, депортацію десятків тисяч естонців. Постраждали мільйони членів компартії. Із 62 мільйонів загиблих 40 мільйонів попередньо були кинуті в табори ГУЛАГу.

Нагадав про десятирічний ювілей публікації
ЯРОСЛАВ. [email protected]