Середній це той, котрий не з краю

Printer Friendly, PDF & Email
В усьому світі двигуном промисловості, науки, культури є середній клас, і цивілізація вже виробила його визначення. Це впевненість і віра в себе. Дотримання порядку, законів та традицій й контроль за їх дотриманням. Доведення їх до реального втілення. Дотримання морально-етичних норм. Чесність. Активність у громадському житті. Висока освіта та професійність. Патріотизм.

Відчуття свободи і незалежності від чиновників, починаючи з уряду і до жеків. Здоровий спосіб життя. Розуміння того, що твоя свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини. Безбідне існування. Добробут. Утім, людина, одержима тільки ідеєю розбагатіти і можливості невситимого споживацтва, не може належати до середнього класу, бо вона, рано чи пізно, втрачає почуття окриленості і духовного піднесення.




Саме середній клас є основною виробничою силою суспільства і основою стійкої, справедливої держави. Народжується середній клас з малого і середнього бізнесу, який традиційно залишається основою найпотужніших економік світу, в т.ч. американської і німецької.

Становленню середнього класу в Україні сприяло запровадження єдиного податку Указом Президента Л.Кучми у 1998 році №727/98. Цей указ був випадковим, бо з того часу були неодноразові спроби ліквідувати спрощену систему оподаткування. Податківців страшенно нервувала неможливість одержувати хабарі, перевіряючи маленькі підприємства, котрі перейшли на спрощену систему. І нарешті зусилля чиновників увінчались перемогою. З 1 сiчня 2004 року набрав чинностi Закон “Про загальнообов’язкове державне пенсiйне страхування”. Цей Закон практично поховав спрощену систему оподаткування. Наведу двоє речень з листа, який підписав і оприлюднив теперішній спікер О. Мороз перед виборами, і який мав назву: “Малому бізнесу — державну підтримку”. В цьому листі він обурювався: “Вступление в силу с 1 января 2004 года Закона “Об общеобязательном государственном пенсионном страховании” уничтожает саму идею единого налога”. Что это за единый налог, если кроме него ещё нужно платить в Пенсионный фонд, заполняя при этом кучу бумаг, да подпадать под дополнительные проверки контролирующих органов?»

Як тільки необхідність залучати виборців минула, одразу стався рецидив розповсюдженої хвороби серед політиків — склероз, а можливо Мороз ігнорує власний підпис — не вперше і не в останнє. Підписав будь-яке зобов’язання, а вчинив навпаки.

Проблема середнього класу може стати для України справжнім каменем спотикання на євроатлантичному інтеграційному шляху. Згідно з офіційною статистикою частка середнього класу в Україні становить 6-9 відсотків, в Росії 10-11, в Польщі — 29, в Естонії — 23, в Угорщині — 35, в Чехії — 36 відсотків населення. В той час у Швеції, Бельгії, Нідерландах аж 70-75%.

Європейська демократія й лібералізм засновані на європейській культурі. Чи може демократія, що заснована на нормах поводження європейця, на його багатовіковому культурному багажі, бути прищеплена до іншої культури? Звичайно ні. Утім, тільки консолідоване суспільство, об’єднане єдиними цінностями й нормами життя може ставити перед собою цілі та досягати їх.

А його, цього суспільства, в Україні не існує. Наші люди одурені, і роз’єднані, тому й “маємо те що маємо”. За виразом “хитрого лиса”. Маємо тільки країну бездарних урядовців в обвислих штанях і жучкуватих бізнесовців з навичками комсомольських секретарів. Маємо бомжів і безпритульних дітей, які поступово перекваліфіковуються із жебраків у злодіїв. Маємо найвищий рівень захворювання на сухоти і СНІД. Маємо забруднене повітря і воду. Маємо гори сміття і найвищий рівень радіації. Маємо сучасні освіту і охорону здоров’я тільки для обраних. Тільки для них маємо окреме, за іншими законами, пенсійне забезпечення. Маємо владу, як у центрі, так і на місцях брехливу й незворушливо байдужу до потреб людей. Тому й народжуваність у нас удвічі менша ніж смертність, бо майбутня дитина промовляє: “Спочатку впорядкуйте це життя, тоді мене й кличте”. Маємо податкову, схожу на грудне немовля: страшенний апетит з одного кінця і повна безвідповідальність на іншому.

Людмила Шангіна в “Дзеркалі тижня №19 від 28 квітня—11 травня 2007 р. писала: «Колись якісь розумники вирішили з’ясувати, нарешті, чим відрізняються багаті країни від бідних. Ресурсами? Ні, дивись Нігерія, наприклад, з одного боку, й Японія — з другого. Історією? Ні, дивись Індія, Єгипет тощо. Освітою громадян? Теж ні, дивись, наприклад, Україна... Загалом, перебрали розумники все й таки знайшли дев’ять відмінностей.

Мораль як базовий принцип. Чесність. Відповідальність. Повага до законів і правил. Повага до прав інших. Любов до праці. Прагнення робити заощадження й інвестувати. Прагнення робити більше й краще. Пунктуальність. І все. Просто, як двері».

Отже, нам ніхто не допоможе крім нас самих, а самі поки що нездатні.

ЯРОСЛАВ. Yaroslav38@meta.ua