Н.Виниченко: "Чи буде місто "облізувати" селян, як це робить район?"

Printer Friendly, PDF & Email

Наші читачі цікавляться процесом об'єднання громад та, взагалі, ситуацією у Костянтинівському районі. Зрозуміло, в якому "підвішеному" стані знаходяться селяни та й саме керівництво району. З цього ми й почали спілкування з головою Костянтинівської районної державної адміністрації Наталією Михайлівною Виниченко.

Люди зі всієї будівлі райадміністрації думають: «Що з нами далі буде?»

Ми – гілка влади Президента. Тому працюємо, виконуємо завдання, розпорядження, які нам надходять. На сьогодні ми виконали: почали навчальний рік, отримали ліцензію на медичну практику, пройшли акредитацію Центру первинної медико-санітарної допомоги (з другого рівня піднялися на перший). Зараз займаємося підготовкою до зимового періоду ЖКГ.

А як йде вбирання врожаю?

Незважаючи на погодні умови, — нормально. Ми, навіть, піднялися у рейтингу врожайності за рік по раннім зерновим культурам. Найбільша врожайність у нас була у СТОВ «Імпульс» — майже 50 центнерів з гектару. Хоча загальні цифри не високі. Тому що по всій Донеччині не дуже великі показники. Ми їздимо по господарствам. Люди працюють – закуповують міндобрива, насіннєвий матеріал, закінчується збирання, йде підготовка ґрунту. На сьогодні по соняшнику кращі справи у СТОВ «Торецьке» та «Імпульс» — 22 центнера з га.

Так чого чекати костянтинівцям?

Продукти, хліб будуть. Але складова ціни не лише зерно – транспортні витрати, заробітна плата та інше. Тобто селяни відробили відносно нормально. Але, що далі — від них не залежить.

Щодо формування бюджету-2019?

В цьому не має бути випадковою жодна цифра. Ми розуміємо, що Іллінівська ОТГ живе своїм окремим життям, перш за все економічним. І там більш потужні підприємства. В цьому році, завдяки роботі у 2017, ми маємо вільний залишок – майже 11 млн грн. Свою ялинку, свій бюджет на цей рік ми виконали. Але зведений — ні. Тому що чотири сільські ради у складному стані. Ми розуміємо, що без вільного залишку у 2019 буде важко. Цифри, які нам надали сільські ради, безрадісні. Тому продовжуємо працювати. З сільрадами не по всіх позиціях маємо порозуміння.

Але працюємо по збалансуванню бюджету. Є питання, коли ми беремо на себе зобов'язання по безкоштовному харчуванню та перевозці дітей. Але депутати районної ради нас в цьому підтримують. Як і по пакунках малюкам, проектам по освітленню. Але ми розуміємо – не буде грошей на зарплату, все це не реалізуємо.

А що зараз турбує?

Те, що, на жаль, Міністерство охорони здоров’я не бачить на території районів ФАПів. Це складне питання. Бо населення цим буде незадоволене. Це нам у 2019 буде коштувати майже 1 млн грн. На сьогодні з сільрадами є порозуміння, що треба залишити ту мережу ФАПів, що ще залишилася. Думаю, що у 19-му році ми їх збережемо. А далі будемо планувати.

Зараз ми бачимо, як міста, до яких будуть приєднуватися села, наприклад, Бахмут, починають з ними співпрацювати ще до створення об’єднаної громади. А що у нас?

На сьогодні – є перспективний план, по якому будуть створюватися ОТГ. Дружківка та Костянтинівка погодилися на об’єднання з селами, є якісь спільні заходи. Але не можна сказати, що цей процес активний. По-перше – самі селяни боязно відносяться до поглинення їх містами.

По-друге – треба, щоб місто було гідне. Та й мешканці нашого району, можна сказати, «облизані» нашими управліннями та відділами. Мене вчив голова райадміністрації В.Беленець, я вчу своїх підлеглих – що для людини з села для нас не існує перерви чи ще чогось. Те ж саме скажу про колектив нашого управління соцзахисту під керівництвом Г.Балошової, відділ освіти, теж і наші лікарі. А у місті – люди не знають як воно буде.

Але спільних проектів у Дружківці та Костянтинівці з селами району немає. Ми із задоволенням проводимо спільні заходи. День прапора, День Незалежності – проводили разом з містом. Мене запрошують до Дружківці. По переду День вчителя – на 5 жовтня на 10 ранку запросили керівників освіти, директорів шкіл, освітян як міста, так і Іллінівської громади.

Спілкувався В.Березін.