Война нас гнула и косила...

Летят года, остатки сладки,
и грех печалится.
Как жизнь твоя? Она в порядке,
она кончается.
Игорь Губерман

Слова з пісні Окуджави, як ніякі інші пасують до цієї статті. «Мы все войны шальные дети» — співали тоді ще молоді сьогоднішні пенсіонери.

18 листопада 2004 року Верховною Радою був прийнятий Закон «Про соціальний захист дітей війни». Я все намагався збагнути, якому бовдуру спало на думку назвати “дітьми війни” всіх, яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Той недоумок мабуть не зрозумів, що війна не може мати дітей. Тим більше, від таких батьків цієї війни, як Гітлер і Сталін. Війна дітей тільки знищувала.

Від цієї війни стало багато інвалідів війни, а не дітей. Під час війни, про тих, хто користався загальною бідою і збагачувався, казали: “Кому война, а кому мать родна”. Таких, можливо, і треба було б назвати дітьми війни, бо вона їм була “мать родна”. А тих, які у дитинстві пережили цей страшний і непристосований для життя період, потрібно було назвати “дітьми, народженими під час війни,” або “малолітніми жертвами війни”.

Проте, є Закон №2195-IV, і ми змушені користуватись, встановленим ним дурнуватим терміном. Цим Законом встановлені пільги, більшість яких потрібні людям, як зайцю капелюх. Безоплатно ці люди їздять і так, бо вони усі пенсіонери. Переважне залишення на роботі, використання відпустки у зручний час, безоплатна двотижнева відпустка, стовідсоткова оплата лікарняного і першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва — з цим вже запізнились. Потрібно було встановити такі пільги раніше, коли люди ще працювали. Зараз “діти війни” заклопотані житлово-комунальними негараздами, набутими за “щасливе” життя хворобами, цінами на продукти, ліки і лікування, і потребують двох головних пільг, які були встановлені Законом. Це 25-відсоткова знижка на комунальні послуги і добавка до пенсії 30 відсотків від мінімальної пенсії.

Більше року чекали “діти війни,” коли почне діяти Закон. І дочекались. Законом про бюджет ці дві пільги були зупинено. Одна з пільг  — 25-відсоткова знижка плати за комунальні послуги відновлена з 01.01.2006 р. тільки у лютому 2006 року змінами про бюджет. Ця пільга не розповсюджується на послуги жеків. Знайшли лазівку. Мовляв, в Законі записано “комунальні”, а жек надає житлові послуги. Такої дріб’язковості “діти війни” й не чекали від рідної держави.

Особливо не сподобався нашим піклувальникам за народ такий запис у Законі: “Дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком”.

Мiнiмальний розмiр пенсiї за вiком за наявностi у чоловiкiв 25, а у жiнок - 20 рокiв страхового стажу встановлюється у розмiрi прожиткового мiнiмуму, для осiб, якi втратили працездатнiсть, збільшеному на один відсоток. Тобто, станом на 01.08.2007 р. соціальна допомога “дітям війни” повинна становити 410,06 х 0,3 = 123,02 грн., а з 1 жовтня 2007 р. - 415,11 х 0,3 = 124,53 грн.

Ось вболівальники за народ і проголосували спочатку, що ця стаття, котра передбачає таку суттєву допомогу, зупиняється, а потім, що вона відновлюється, проте, тільки для інвалідів.

На щастя, у нас працює Конституційний Суд, який своїм Рішенням №6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнав неконституційним скасування цієї пільги. В цьому Рішенні, яке оприлюднене 11.07.2007 р., зазначено: “Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене”.

Ніяких додаткових внесень змін до Закону про бюджет не потрібно, і уряд повинен це рішення безумовно виконати. Провідні знавці конституційного права вважають, що Рішення Конституційного суду імплементації не потребує. Проте, уряд під керівництвом Януковича в “Урядовому кур’єрі” оприлюднив “Заяву”, якою назвав Рішення Конституційного Суду “безвідповідальним популізмом”. Мовляв, уряд не знає, де взяти кошти і запитує, з чого зняти. Нібито хтось за нього повинен вишукувати гроші. Нібито уряду невідомо, які шалені гроші витрачаються на утримання самого уряду і Верховної Ради. Уряд в своїй “Заяві” зазначає, що Рішення Конституційного Суду, а отже, відновлення соціальної допомоги “дітям війни” це “наступ на права і інтереси власного народу”.

Представники Партії регіонів постійно закликають всіх виконувати Конституцію і закони України. От і настав час виконати Закон «Про соціальний захист дітей війни» у повному обсягу. А може, уряд розділив закони України за сортами? Закон “Про статус депутатів” - вищого ґатунку і його потрібно виконувати, а Закон «Про соціальний захист дітей війни» - другого сорту, і виконання його необов’язкове.

Підсумовуємо. З 11.07.2007 р. “діти війни” мають право на соціальну допомогу у розмірах, зазначених вище, тому що Конституційний Суд визнав неконституційними скасування пільг Законом про бюджет. Отже, найуразливіша категорія населення, яку так неоковирно обізвали “дітьми війни”, тепер може захистити свої права у суді. Звичайно, якщо суддя незалежний, справедливий і підкоряється закону.

Коли ця стаття була написана, відбувся з’їзд Партії регіонів. У першому ряду сиділи найбагатші і найвпливовіші люди і члени уряду. Вони приязно усміхались. Потім був концерт. По закінченні зала стоячи скандувала: «Я-ну-ко-вич! Я-ну-ко-вич!» І я згадав, як нас, повоєнних школяриків, завжди голодних, і абияк вдягнених у 1947 року піднімала вчителька для проголошення хором: «Спасибо товарищу Сталину за наше счастливое детство».

ЯРОСЛАВ. Yaroslav38@meta.ua