УПА у Донбаській державній машинобудівній академії

Printer Friendly, PDF & Email

А що ви хотіли? Вони нас зараз вбивають, як вбивали повстанців. Тому дискусія на тему — шанувати нам УПА, чи ні закінчилася. Все: кіборги, Небесна сотня, герої Крутів, УПА — назавжди наша гордість!

19 вересня Краматорськ “захопила УПА”. А може звільнила? В коридорах Машинобудівній академії стояли стенди під гучними назвами: “Українська повстанська армія — відповідь нескореного народу”, “Війна не закінчилася”, “Повстанці проти нацизму і комунізму”. В залі на державних прапорах розклали приклади зброї, якою воювали повстанці, по залу ходили хлопці в мазепинках, з автоматами (муляжі) у повстанському одязі. Тут відбувся круглий стіл на тему "ОУН на Донбасі", який було присвячено до 100-ліття представника Організації Українських націоналістів на Донбасі у 1942-1943 роках Євгена Стахіва. Готували його департаменти освіти та внутрішньої політики Обладміністрації. Відкрив захід заступник голови ОДА Ігор Стокоз, який, правда, запізнився хвилин на 40. А представники департаментів ОДА не зважаючи на мої вимоги починати, вперто чекали його.

Першим був виступ рідкої представниці "Інституту післядипломної освіти". Чого рідкої? Тому, що майже весь заклад залишився і успішно працює в окупованому Донецьку на, так званому, ДНР. Та й ті, що виїхали на звільнені території, не відрізнялися оригінальністю. Жіночка з цього інституту все приводила дані і цитати пана В.Нікольського, дослідника ОУНівського підпілля на Донеччині, на ньому тримався весь її виступ. Вона чи навмисно це робила, чи не знала, що пан Нікольський ще в 14-му році зрадив Україну і переметнувся на бік донецько-путінських сепаратистів. А нещодавно, 5 вересня, у "республіканській" газетці "Донецкое время" була надрукована його стаття, де він паплюжить Україну, українців, заперечує факт Голодомору в Україні, обіляє сталінські репресії і засуджує ОУН і націоналізм взагалі.

Відомий дослідник українського підпілля і відродження Олександр Добровольський у своєму виступі розставив все по своїм місцям. Він пояснив, хто такий Нікольський і що таке "післядипломна освіта". Він розповів багато цікавого і невідомого про Є.Стахіва, висвітлив події 1941-1943 років на територіях, які сьогодні окуповані Путіним. Також Добровольський запросив всіх на презентацію його другого тому "ОУН на Донеччині", яка відбудеться найближчим часом.

Товариство Олекси Тихого перед і впродовж заходу проводило експрес-вікторини серед студентської молоді, присутньої на круглому столі. Подарунки переможцям були книги з історії України. Самою цінною була "Історія України-Руси" Миколи Аркаса.

Я розповів про нашу з В.Березіним зустріч зі Стаховим у вересні 2008 року, поїздку з ним по області, розмови, питання і відповіді. Володимир Борисович переповів присутнім анекдот Євгена Стахіва, який відображає наслідки післявоєнної русифікації на Західній Україні: "Приходить один у пашпортний стіл і просить змінити прізвище. Йому кажуть, що вже заборонене, бо українці задля безпеки беруть російські прізвища. Але той сказав, що його звуть Григорій Гівно(!)... Пашпортисти погодилися, з таким прізвищем жити тяжко, і спитали, як він хоче називатися після зміни? Відповідь була - Грішка Гамно..."...

Виступаючих було небагато, але й тема була дуже складна. особливо для нашого східняцького розуміння. Але розуміння приходе...
На заході ми провели експрес-опитування 40 студентів, що були присутні. Було задане одне запитання, згідно з темою круглого столу, і запропоновані 5 (п'ять) відповідей.

Як ви сприймаєте Організацію Українських націоналістів на Донбасі?

1. Це те, що об’єднує Схід і Захід України. 2. Це те, що робить нас українцями. 3. Це те, що робить нас справжніми патріотами. 4. Це те, що робить нас нормальними людьми. 5. Це те, що поможе нам перемогти Москву.

Відповіді розподілилися так: 38% вподобали першу відповідь "Це те, що об'еднує Схід і Захід", 15% - другу, 25% - третю, 12% - четверту, 10% - п'яту...

Відповіді не втішні для російських пропагандистів з ОРДЛО, які на кожному кроці кричать, що молодь Донбасу денно й нічне чекає повернення до руського миру й московських казочок. Студенти знають справжню історію України, люблять свою Україну, поважають її героїв!

Також ми провели краєзнавчу вікторину - запитали студентів щодо подій різних історичних етапів України, Донбасу. За правильні відповіді переможці нагороджувалися книжками з історії нашої держави. Молоді було приємно було отримати книжки Миколи Аркаса, Михайла Грушевського, Наталі Полонської-Василенко, Тараса Чухліба, Братів Капранових, Павла Штепи, інших видатних авторів.

У своєму виступі я не обійшов увагою ту молодь, що віддала своє життя вже в цій війні з Росією. Ми показали світлини зустрічі Є.Стахова зі студентами ДонУніверситету у 2007 році, де герой сучасної війни Юрко Матущак був у перших рядах. Він загинув під Іловайськом...
Саме Стахів посіяв у ньому зерно воїна, козака, захисника України, кіборга...

Цікаве, що Стахіва на Донбасі називали Гуцулка Ксеня. Він нам про це розповідав. Тоді Євген Павлович привіз з собою на Донбас кілька платівок цього, майже невідомого ще тоді у нас танго. Сам співав його, бо гарно грав на гітарі та акордеоні. Він розповідав, як під час німецької окупації двічі був у Костянтинівці. Вечорами приходів, де збиралася, співала та танцювала молодь, та навчав всіх цієї пісні.

У фільмі "Кіборги" наші хлопці теж співають "Гуцулку...". Я запитував режисера цього фільму, чи знав він той факт, що Гуцулка Ксеня дійсне лунала над Донеччиною, але ще 80 років тому? Той сказав, що ні. А танго включили у фільм. Містика...

Є.Шаповалов, голова Товариства ім.О.Тихого.