БОРГИ ДОВОДИТЬСЯ ПОВЕРТАТИ…

Printer Friendly, PDF & Email

Від боргів не варто зарікатися. Приблизно так можна озвучити відому народну мудрість, яка підтверджується свіжою і невигаданою цивільною справою, що розглядалась в Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області.

У відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка розглянуто цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Особи_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

9 жовтня минулого року позивач звернувся до суду з позовом до Особи_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому зазначив, що 06 квітня 2012 року між ОКП «Донецьктеплокомуненерго» (позикодавцем) та позичальником відповідно до вимог додатку № 22 «Положення про пільгову компенсаційну позику працівникам» було укладено договір безвідсоткової строкової позики, відповідно до умов якого 27 квітня 2012 року позивач надав Особі_1, яка перебувала з ним в трудових правовідносинах, грошові кошти в сумі 120 000 гривень.

Відповідно до умов укладеного договору станом на 21 жовтня 2014 року із заробітної плати працівника було утримано в рахунок погашення позики 114 940 гривень 56 копійок. 21 жовтня 2014 року наказом № 297-к відповідача було звільнено згідно ч.1 ст.36 КЗпП України. Згідно умов договору у разі звільнення позикоотримувача до спливу договору позики, заборгованість за позикою повинна бути погашена до дня звільнення (включно). Станом на день звільнення залишок неповернутої працівником позики становив 5059 гривень 44 копійки. Позивач просив стягнути з цієї особи на його користь заборгованість за договором позики від 06 квітня 2012 року в розмірі 5059 гривень 44 копійки; 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов’язання у розмірі 434 гривні 56 копійок; інфляційні втрати в розмірі 4189 гривень 65 копійок; а ще судові витрати покласти на відповідача.

Заочне рішення цілком можливе

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому підтримує заявлені позовні вимоги і не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі. Відповідач у судове засідання теж не з’явилась, відзив на позовну заяву не подала. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280, 281 ЦПК України.

З’ясувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне. Відповідач перебувала у трудових відносинах з позикодавцем. Відповідно до п.п.2,6,7,8 Положення «Про пільгову компенсаційну позику ОКП «Донецьктеплокомуненерго» пільгова компенсаційна позика надається постійно працюючим працівникам. Строк повернення позики визначається адміністрацією з відстрочкою початку погашення до трьох місяців, але не може перевищувати трьох років. Погашення позики здійснюється шляхом щомісячних утримань рівними частинами із заробітної плати або щомісячного внесення суми в касу підприємства. При звільненні з підприємства заборгованість з позики має бути погашена не пізніше дня звільнення.

Працівниця звернулась із заявою до ОКП «Донецьктепломережа» про надання позики у розмірі 120 000 грн. Відповідно до п.п. 2.2, 2.3, 2.6 договору позики позичальник зобов’язалась повернути суму позики до 01 липня 2017 року; тобто здійснювати погашення позики з 01 червня 2012 року рівними частинами шляхом утримання грошових коштів із заробітної плати. У випадку звільнення позичальника до спливу строку договору, він зобов’язаний достроково, до дня звільнення (включно) погасити всю суму наданої позики.

Відповідно до довідки позивача від 27 вересня 2017 року за період з травня 2012 року по жовтень 2014 року із заробітної плати працівника в рахунок погашення позики за договором було утримано 114 940 гривень 56 копійок. Станом на 21 жовтня 2014 року заборгованість позичальника становить 5059 гривень 44 копійки. Згідно розрахунків позивача інфляційне збільшення суми заборгованості відповідача станом на 01 вересня 2017 року становить 4189 гривень 65 копійок, 3% річних станом на 01 вересня 2017 року - 434 гривні 56 копійок.

Вимоги Закону

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також у ст.1050 ЦК України визначено негативні правові наслідки порушення договору позичальником. Наприклад, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він повинен сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Що вирішив суд?

Враховуючи те, що колишня працівниця не виконала зобов’язань стосовно повернення позики, передбачених договором, суд вважає за необхідне позов задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 5059 гривень 44 копійки; 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов’язання у розмірі 434 гривні 56 копійок; інфляційні втрати в розмірі 4189 гривень 65 копійок.

На підставі статей 526, 527, ч. 2 ст.625, ст.1046, ст. 1049 ЦК України, керуючись статтями 4,19,259,263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд вирішив позов ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики від 06 квітня 2012 року в розмірі 5059 гривень 44 копійки; 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов’язання у розмірі 434 гривні 56 копійок; інфляційні втрати в розмірі 4189 гривень 65 копійок, а всього 9683 гривні 65 копійок. Також суд вирішив стягнути з позичальника на користь позикодавця витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 1600 грн. (Повний текст рішення по справі виготовлений 15 січня 2018 року. Докладніше: Заочне рішення № 233/4800/17 від 12 січня 2018 року Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, цивільна справа № 233/4800/17, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71569443)

Деякі практичні поради

Щоб не опинятися у подібних неприємних ситуаціях, варто звернути увагу на деякі прості речі. Будьте пильними, коли берете позику у роботодавця. На перший погляд, це здається вигідною справою. Бо не треба, як в банку сплачувати відсотки. Але уважніше читайте договір, що підписуєте. У разі вашого звільнення (розірвання трудових відносин) краще докласти зусиль, аби вчасно розрахуватися із позикодавцем.

Інакше доведеться заплатити більше. Окрім повернення основного боргу (понад 5 тис. грн.) людині довелося на підставі судового рішення сплатити 3% річних від простроченої суми у розмірі 434 гривні 56 копійок; інфляційні втрати 4189 гривень 65 копійок. Також на сторону, що програє справу, суд покладає обов’язок компенсувати на користь позивача витрати, пов’язані зі сплатою судового збору. «Ціна» питання склала 1600 грн.

Варто в таких випадках підготувати і надати до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом судової справи. На чому може базуватися таке клопотання?

У ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, тобто враховуючи майновий стан сторони.

У пункті 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10 зазначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звичайно, усе доведеться ретельно довести документально і обґрунтувати. Але подача такого клопотання не потягне зайвих витрат, пов’язаних із розглядом судової справи. Отож, кожен має шанс, яким варто скористатися.

Леонид Гапеев, юрист.