Вони себе так поводять, тому що ми їм це дозволяємо

«Видят мужики: хоть и глупый у них помещик,
а разум ему дан большой…
Скотинка на водопой выйдет – помещик кричит:
«Моя вода!»,
курица за околицу выбредет — помещик кричит:
«Моя земля!»
И земля, и вода, и воздух — все его стало!..»
М. Е. Салтыков-Щедрин (1826 - 1889)

В нашому місті організації, які призвані обслуговувати людей, вибудували такий сервіс, що вже дістали мешканців до печінок. Чи замислюється голова міста Роженко, що це свавілля відбувається за його потуранням? А може наше місто - це взагалі вільна від закону зона?

Коли людина втратила вже всяку надію змусити якогось чинушу дотримуватись законодавства, шкандибає до голови міста. Саме шкандибає, а не йде, тому що тільки затуркані бабусі ще вірять, що «барин нас рассудить». Голова міста Роженко приймає у маленькій кімнаті, а не у величезному кабінеті, прибирання якого і взагалі утримання оплачує місцевий бюджет. А раптом прийде бабуся у старих чоботях, нанесе бруду, та й ще залишить неприємний запах. Як тоді працювати? Землю міську потрібно якнайшвидше роздати своїм людям. Та й бізнес сімейний потребує постійного нагляду. Чи можливо після прийому обридлих бабок, взагалі міркувати про бабки? Він себе так поводить тому, що ми йому це дозволяємо.

Мабуть голова забув, що отримує заробітну плату із сплачених нами податків. Це ж яке потрібно мати нахабство, щоб одержувати чверть від усіх управлінців (Провинция» № 5 від 4.02.09 р.). Депутати міської ради щорічно голосують за рішення, згідно з яким «за високі показники праці» додають 100 відсотків надбавки до окладу. Під час кризи таке неподобство!

В «Урядовому кур’єрі» № 69 від 12.04.08 р. директор Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці Олександр Товстенко повідомив: « Встановлення зазначеної надбавки у розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років міському голові та його заступникам Постановою Кабміну №268 від 09.03.06 р. не передбачено».

Попри таку зарплату, захисту від голови не дочекаєшся, як і порядку у місті, бо працювати в місцевій владі майже нікому. Людей, які поєднують професіоналізм із самоповагою і кодексом честі, залишилося, як кіт наплакав.

Спробуйте прийти до відомства Відлоги. В свій час збудували для них великий будинок, в якому просторо і зручно розташувались чиновники від енергетики. А в одній-однісінькій кімнаті скупчили десяток столів, до яких неможливо проштовхнутись. Стоїть сморід від величезної черги. Знущаються не тільки над відвідувачами, але й над власними працівницями, які в такій тісняві звичайно нервують і зганяють свій гнів на людей у черзі. Одного разу я запитав: чого хочуть ці люди? Що змусило їх витрачати одне-однісіньке життя отут під дверима? Виявляється, більшість з них прийшли звірятись! Чому вони прийшли? Хіба ясла до корів ходять? Адже люди сплачують за отриманий товар-електрику власні, зароблені важкою працею, гроші, а ті, хто повинен їм вклонятись, за те, що їх товар купили, над ними знущаються.

Це відбувається тому, що вони монополісти. В них вистачає нахабства писати в угоді, що «Споживач має право на вибір постачальника електричної енергії». Спробуйте обрати іншого!

Потрібно нарешті, змусити цих знущальників, дотримуватись, якщо не наших умов, то хоча б умов, встановлених законом, бо вони так себе поводять тому, що ми їм це дозволяємо.

Від імені «Тепломережі» тодішній головний інженер в «Провинции» № 20 від 16.05.2001 р. погоджувався: «Действительно, при выполнении аварийных работ в зимний период времени, когда экскаваторы вязнут в грязи… выполнить планировку проблематично. После потепления ПЕ «Теплосеть» приступило к планировке перекопов».

Вже проминуло вісім (!) потеплінь, а ще й досі, наче рани після війни, перекопане усе місто, хоча ціна за опалення одного квадратного метра площі з того часу зросла з 75 копійок до 8 гривень 42 копійок (!). А голова міста погоджується з цими тарифами, підписуючи рішення виконкому. Тепловики ще й тероризують мешканців погрозами від найнятого рейдерського центру нерухомої власності. Цим центром мабуть керують колишні рекетири. Набули досвід у 90-ті роки і так себе поводять тому, що ми їм це дозволяємо.

Водоканал, електромережа і міськгаз знайшли спосіб, як налякати «совка». За п’ять днів до кінця місяця їхні контролери знімають покази лічильників і одразу надсилають повідомлення про «борг» з погрозою відключення. Вони не зважають на таку обставину, що, згідно з існуючими правилами і угодами, сплата за газ і електрику повинна відбутись до 10 числа наступного місяця, а за водопостачання і опалення до 20 числа. І тільки після цього терміну несплата за використані електрику, газ, воду чи опалення може вважатись боргом. Чому вони так себе поводять? Тому, що ми їм це дозволяємо!

Ці «винахідники» знайшли ще один привід для знущання над людьми. Кожного місяця міськгаз, електромережа, і водоканал в своїх комп’ютерних базах в графі «нараховано» малюють цифри узяті зі стелі. Порівнюючи ці надумані цифри із фактичною сплатою, вони брешуть усім про велику заборгованість і приховують справжній стан розрахунків. Цікаво, чи вони самі вірять у цю брехню? Звичайно, це нарахування має сенс для абонентів, які не мають лічильника. Такі абоненти розраховуються за нормами, встановленими Постановою Кабміну № 879 від 01.08.1996 р. Це нарахування має сенс і для абонентів Тепломережі, звичайно, для тих, хто не має теплолічильника. Заповнювати графу «нараховано» тим абонентам, що мають лічильники, можуть лише недоумки.

Люди, які щомісяця регулярно розраховуються, обурюються і змушені витрачати час і нерви для з’ясування, звідкіля ця халепа на них звалилась.

Керівники Костянтинівського РВУВКГ (Міськводоканалу) надсилають мешканцям погрози про відключення, посилаючись на Наказ № 65 Держкомітету з житлово-комунального господарства. Вони, недолугі, навіть не підозрюють, що цей наказ скасований ще влітку 2008 року. Тепер відносини споживача води і водоканалу регулюються Постановою Кабміну № 630 від 21.07.05 р., яким затверджені  «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води...». В них зазначено, що послуги надаються споживачам безперебійно. Причому, ані в Законі «Про житлово-комунальні послуги», ані в цих Правилах право виробника/виконавця на відключення житлово-комунальних послуг (електро-, тепло-, водопостачання та водовідведення) не передбачено.

У додатку до цих Правил чітко вказано, що максимально допустимий час відсутності питної води становить 6 годин, а водовідведення - 12 годин. Тому, кожна людина, помешкання якої відключили від водопостачання, або водовідведення, може звернутись до прокуратури або суду. Такі дії можна кваліфікувати, як тероризм.

Згідно зі ст. 258 Кримінального кодексу України, терористичними актами є не лише вчинення вибуху, підпалу чи вбивства, але й інші діяння, якими створюється небезпека для життя чи здоров’я людини ... забезпеченню споживачів водою, енергією, продуктами харчування тощо, а також погрози вчиненням зазначених дій.

Норми Конституції, законів України «Про прожитковий мінімум», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб» теж унеможливлюють правомірність таких відключень.

Отже, згідно з чинним законодавством України, дії по відключенню водопостачання й водовідведення населенню та погрози їх вчиненням, по суті, є терористичними актами, якими порушуються конституційні права громадян (насамперед, на життя і здоров’я), а також створюється серйозна загроза національній безпеці України.

А от відключення від газопостачання, згідно з Правилами, можливе, але не таким варварським і затратним способом, до якого вдається Управління газового господарства. В «Правилах надання населенню послуг з газопостачання» ясно зазначено: «Припинення постачання газу споживачеві в житлових будинках залежно від обставин здійснюється шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки перед газовим приладом (пристроєм) або на ввідному газопроводі».

Кандидат юридичних наук О.Северин радить: «Не будьте жертвою. Жорстко відстоюйте власні права, свободи та інтереси, не просячи, а вимагаючи, а також подаючи до суду за наявності для того найменших підстав. Україні потрібні вільні українці. Українці, які нікому не спустять з рук порушення їх власних прав, свобод, законних інтересів чи то чиєсь посягання на правові процедури реалізації та захисту цих прав, свобод, інтересів».

Т.Г. Шевченко заповідав: «Борітеся, поборете!» Адже вони себе так поводять тому, що ми їм це дозволяємо.

ЯРОСЛАВ
[email protected]