Скажи, родимый наш Донбасс - за что ты ненавидишь нас?

«Спасибо жителям Донбасса!»

- Несется из цехов и классов,

Из магазинов и церквей,

И с пыльных улиц, площадей.

Скажи, родимый наш Донбасс

За что так ненавидишь нас?

За то, что вышли на Майдан?

За то, что мы стояли там?

За то, что спину не прогнули

И москвичам не присягнули?

За то, что не хотим царя?

И любим "мову", вместо "б-л-я..."?

Родные жители Донбасса,

Очнитесь - вы не быдломасса,

Вы украинцы как и мы,

Так, потрудитесь для страны

-Скажите "Нет!" бандитской власти ,

Иначе распадутся части

Страны по берегам Днепра,

Донбасс проснись - уже пора!

Comments

Только те кто управлял майданом тоже предал людей. И бандитов среди них было не меньше. Так что надо искать новые лица вот только кого, вабрать можно только методом проб и ошибок. И главное не возвращайтесь к старым ошибкам. Те кто приходит к власти должен бояться запятнать свою репутацию иначе в слдующий раз за него не проголосуют. Даздравствует народ Украины.

  Баю - баюшки баю,

  Наш Донбасс сейчас в раю.

  Не будите, я прошу,

  Быдломасой быть хочу.

Не сидел, не п...рас,

Это лидер твой, Донбасс!!!

Донбас

(Сравните, что изменилось?)

 

І степ, і гори обгорілі
Дощем обмило громовим.
Та знов такі ж вони немилі,
Нічим не скрасились новим.
Ревуть гудки. Дими стовпами
Повзуть за вітром по степу.
А там, під степом, у склепу,
 Шахтар зомлілими руками
Б'є камінь, вугіль добува,
У землю вік свій зарива...
Поглибше рий! За гріш добутий
Ти завтра вип'єш дурману
І підеш голий, необутий,
Шпурнувши лайку не одну,
Додому з шахти. За тобою
Не пожалкує тут ніхто.
Нові накинуться юрбою
Голодні люди в це гніздо,
В цю вільну каторгу без гратів,
Гіркого хліба добувати.
Та може вернешся ще й сам,
Немов старий моряк до вахти,
Віднісши свій привіт лісам
І надивившися на плахти
Злотистих нив, — ти знов до
шахти.
А поки що — довби й довби,
Роботу каторжну роби!..
Гудуть гудки. Мов гусінь чорна,
Йдуть важко хури на вокзал.
А там, неначе генерал,
Солдат вишколює — моторно
Ганя пагони паротяг.
Сопе і свище з нетерплячки,
І кида разом: — Хай їм враг! —
І воду п'є із водокачки.
А сонце палить все. Пашить
Огнем земля й руде каміння,
І вдалині, мов драговиння,
В повітрі срібло мерехтить

1895 р.

Дружківці

 

 

Багатий степом і садами
Рікою, хмелем, вишняками
І голосами солов`їв
Та ще - хатками крадіїв,
Що в виконкомі засідають,
Лікарнею, де заправляє
Тупа та жаба, що збирає
З трудівників тяжкий "оброк",
Такий...нічого..."городок",
Та тільки люди дуже добрі -
Сумлінній праці завдяки
З платні тримають крихіткИ
Для себе, для своїх сімей,
А те - лишають дармоїдам -
На ліки, до садків і шкіл
Несуть, слухняні, хабаря.....
А ті ж, падлюки, й ліхтаря
вам біля хати не запалять,
Та марно ногу не поставлять
Туди де треба щось зробити..
Та досить вже народ гнівити!!