Скажи, родимый наш Донбасс - за что ты ненавидишь нас?

«Спасибо жителям Донбасса!»



- Несется из цехов и классов,



Из магазинов и церквей,



И с пыльных улиц, площадей.



Скажи, родимый наш Донбасс



За что так ненавидишь нас?



За то, что вышли на Майдан?



За то, что мы стояли там?



За то, что спину не прогнули



И москвичам не присягнули?



За то, что не хотим царя?



И любим "мову", вместо "б-л-я..."?



Родные жители Донбасса,



Очнитесь - вы не быдломасса,



Вы украинцы как и мы,



Так, потрудитесь для страны



-Скажите "Нет!" бандитской власти ,



Иначе распадутся части



Страны по берегам Днепра,



Донбасс проснись - уже пора!

Comments

Только те кто управлял майданом тоже предал людей. И бандитов среди них было не меньше. Так что надо искать новые лица вот только кого, вабрать можно только методом проб и ошибок. И главное не возвращайтесь к старым ошибкам. Те кто приходит к власти должен бояться запятнать свою репутацию иначе в слдующий раз за него не проголосуют. Даздравствует народ Украины.

  Баю - баюшки баю,

  Наш Донбасс сейчас в раю.

  Не будите, я прошу,

  Быдломасой быть хочу.

Не сидел, не п...рас,

Это лидер твой, Донбасс!!!

Донбас

(Сравните, что изменилось?)

 


І степ, і гори обгорілі

Дощем обмило громовим.

Та знов такі ж вони немилі,

Нічим не скрасились новим.

Ревуть гудки. Дими стовпами

Повзуть за вітром по степу.

А там, під степом, у склепу,

 Шахтар зомлілими руками

Б'є камінь, вугіль добува,

У землю вік свій зарива...

Поглибше рий! За гріш добутий

Ти завтра вип'єш дурману

І підеш голий, необутий,

Шпурнувши лайку не одну,

Додому з шахти. За тобою

Не пожалкує тут ніхто.

Нові накинуться юрбою

Голодні люди в це гніздо,

В цю вільну каторгу без гратів,

Гіркого хліба добувати.

Та може вернешся ще й сам,

Немов старий моряк до вахти,

Віднісши свій привіт лісам

І надивившися на плахти

Злотистих нив, — ти знов до

шахти.

А поки що — довби й довби,

Роботу каторжну роби!..

Гудуть гудки. Мов гусінь чорна,

Йдуть важко хури на вокзал.

А там, неначе генерал,

Солдат вишколює — моторно

Ганя пагони паротяг.

Сопе і свище з нетерплячки,

І кида разом: — Хай їм враг! —

І воду п'є із водокачки.

А сонце палить все. Пашить

Огнем земля й руде каміння,

І вдалині, мов драговиння,

В повітрі срібло мерехтить

1895 р.

Дружківці

 

 

Багатий степом і садами

Рікою, хмелем, вишняками

І голосами солов`їв

Та ще - хатками крадіїв,

Що в виконкомі засідають,

Лікарнею, де заправляє

Тупа та жаба, що збирає

З трудівників тяжкий "оброк",

Такий...нічого..."городок",

Та тільки люди дуже добрі -

Сумлінній праці завдяки

З платні тримають крихіткИ

Для себе, для своїх сімей,

А те - лишають дармоїдам -

На ліки, до садків і шкіл

Несуть, слухняні, хабаря.....

А ті ж, падлюки, й ліхтаря

вам біля хати не запалять,

Та марно ногу не поставлять

Туди де треба щось зробити..

Та досить вже народ гнівити!!