За якою адресою живуть українці?

Привид комунізму вже не блукає по Європі. Борець за загальне щастя знесилив у виснажливій битві з капіталізмом, заповз у морок підвалів повітряного замку ідеологічних утопій і там зачаївся, зрідка нагадуючи про себе брязканням ланцюгів загальної рівності, і тільки знедолені пенсіонери втішаються спогадами про втрачений комуністичний рай.


У грудні 2001 року відбувся Всеукраїнський перепис населення. Переписали всіх: збіднілий і розгублений деморалізований народ, схильний до анархії, інтелігенцію, яка втратила роль духовного стрижня нації, і номенклатуру, що ніколи не мала розуму і совісті, а тепер позбулась і страху.

Добрі господарі міст і селищ світу ще перед переписом впорядковують назви вулиць і провулків. І нам теж не завадило б перекласти назви з "общєпонятного язика" на українську мову.

Та все навпаки у нашому місті, ніби не в Україні живемо, а в колонії сусідньої держави. Топоніміка вулиць міста напрочуд яскраво відбиває ідеологію партії влади та її історичне коріння, вона ж (топоніміка) засвідчує й очевидну нехіть цієї партії влади до будь-яких різких рухів; вона ж (топоніміка), таким чином, чітко окреслює сам портрет влади, точно відповідаючи на запитання навіть найтемнішого обивателя: "То хто ж сьогодні при владі?"

Якби цей обиватель не клював так охоче на ідеологічні кліше на взірець: "Вот да чєго давелі еті дємакрати!", а бодай озирнувся довкола та прочитав хоч назви вулиць, якими він щодня ходить, то, - навіть без аналізу якісного складу кадрів на всіх рівнях, все б зрозумів.

Серед численних наших вулиць поруч з нейтральними топонімами, які не мають жодного ідеологічного забарвлення, є назви з чітко вираженою ідеологічною орієнтацією. Причому кількість і питома вага ідеологічно забарвлених топонімів надзвичайно великі.

95 відсотків топонімів вулиць міста становлять назви прокомуністичного, проімперського, в кращому випадку - нейтрального спрямування - і тільки 5 відсотків мають проукраїнську орієнтацію.

Тому, тим, хто галасує про владу демократів, - я запропонував би пройтись по вулицям з назвами Блюхера, Кірова, Леніна, Ленінградській, Октябрьскій, Пархоменко, Піонерській, Пролетарській, Свердлова, Советській, Суворова, Тельмана, Чапаєва, Ульяновській, Чкалова, Щорса, Энгельса, Урицького, Паши Ангеліної, Первомайській, Орджонікідзе, Московській, Комуни, Комсомольській, Котовського, Красноармейській, Краснофлотській.

Зрозуміло, що в партії влади ще не перевелися прихильники червоного шляху і червоного вибору чи - щонайменше - червоної демагогії.

Зовсім не віра в "захмарну комуну", а інший інтерес спонукає партію влади залишати комуністичну й імперську топоніміку на карті нашого міста. Потяг до імперії очевидно вмотивований приватним інтересом класу вчорашньої номенклатури: не будучи впевненою в підтримці свого народу, що висловився за незалежність, ця вчорашня номенклатура сподівається в разі чогось стати під ліве крило двоголового орла, під захист його репресивної та ідеологічної системи. Ми бачимо цілі юрбища осліплених самозакоханістю провидців, знавців, що поводирюють сліпих до спільної ями.

В топоніміці вулиць міста є аж занадто багато схиляння перед чужими комуністичними богами. Відтак дуже логічно випливає із цього і та обставина, чого в тій топоніміці занадто мало: в ній занадто мало України, занадто мало поваги до її народу, його історії і культури.

За тьмою-тьменною вулиць із прокомуністичними назвами зворушує унікальний випадок, де одну з вулиць було названо Народною. Мабуть це прикрий недогляд давніх комуністичних функціонерів. Та невдовзі вже після набуття незалежності, її змінили на "Воїнів інтернаціоналістів".

Дуже знаменно, що серед майже 200 вулиць міста існують тільки п'ять українських назв: Українська, Шевченко, Франко, Київська, та Богдана Хмельницького. Боже, як міцно спить Україна, що навіть після 10 років незалежності не згадує, що живе на цій землі український народ, що вулиці в нашому місті потрібно називати українськими назвами!

Комуністична топоніміка вулиць виконувала функцію космополітизації української нації та її планомірної асиміляції. Ця топоніміка десятиріччями виховувала манкурта, який уже нікого не питає, чому довкола так багато чужинських назв і так мало рідних.

Костянтинівка - найяскравіша модель моторошної топоніміки. Навіть телестудію (Скіф) назвали на ім'я народу, орди яких вивергало черево Середньої Азії на згубу Східній Європі. Орди скіфів-кочовників вторглись непрохані у сьомому столітті до нової ери. Вони поводили себе так само, як і монголи у 1240 році за словами літописця: "…взяли Київ і святу Софію пограбували, й монастирі всі, й ікони, хрести й усе коштовне церковне взяли, а люди від малого до великого всі вбиті мечем..."

В міській топоніміці наших вулиць зовсім немає імен видатних митців України (славетних акторів, художників, композиторів), не кажучи вже про борців за волю України, (Василя Симоненка, Василя Стуса, Івана Світличного, Олени Теліги, Олега Ольжича...)

І хоч би скільки просторікували комуношовіністи про те, що нині в Україні "власть захватілі дємакрати",- ніхто з них, мабуть, не пояснить: чому, якщо справді при владі вказані сили,- жодну з вулиць Костянтинівки досі не названо іменами Івана Мазепи, Юрка Тютюнника, Євгена Коновальця, Миколи Міхновського, Дмитра Донцова чи хоча б Пилипа Орлика, Івана Виговського, Петра Калнишевського?

Серед назв вулиць, крім Франка і Шевченка, зовсім немає українських письменників, вчених, хоч є вулиці, що носять імена російських - Белінського, Горького, Дем'яна Бєдного, Маяковського, Радіщева, Фурманова, Чернишевського. Добре, що хоч не забули класиків всесвітньої літератури Пушкіна, Лєрмонтова, Чехова. Немає імен великих людей - літописців і державних діячів, філософів і просветітелів, учених і винахідників, яких подарувала щедра на таланти українська земля: Ярослава Мудрого, Петра Могили, Феофана Прокоповича, Григорія Сковороди, Миколи Гоголя, Лесі Українки, Юрія Кондратюка, Сергія Корольова і Михайла Грушевського. Немає вулиць імен українських математиків Михайла Остроградського, Степана Тимошенка і Георгія Вороного, винахідників ракет і двигунів Олександра Засядька і Архіпа Люльки, творця важких танків і атомної зброї Миколи Духова, видатного геолога Павла Тутковського, ботаніка Володимира Липського, творця української хімічної термінології Івана Горбачевського, фізика від бога Миколи Пильчикова, вченого енциклопедиста, пророка і будівничого науки Володимира Вернадського. Не названі вулиці іменами першого редактора першої української газети, письменника і мецената Володимира Леонтовича, знаменитого на весь світ співака Бориса Гмирі і українського повістяря Івана Нечуй-Левицького. Забули Бориса Грабовського, винахідника телевізійної трубки, як і його батька письменника Павла Грабовського.

Проте є вулиці Алтайська і Ашхабадська, Батумська і Целіноградська, Мінська і Новосибирська, Подольська і Псковська, Ржевська і Смоленська, Тагильська і Тбілиська, Томська і Шатарська, Якутська і Шахлінська, Чебоксарська і Ростовська, Єлецька і Єреванська, іжевська і Карагандінська, Магнітогорська, і Костромська, Курська, і т.п. Що це означає? Є і особливо "красиві" назви у вулиць: Бутилочна, Високовольтна, Больнична, та деякі інші.

Багатьох великих українців не знали і не хотіли знати комуністичні функціонери. Не знали географа Степана Рудницького, математиків Мирона Заруцького і Миколу Чайковського. Не хотіли знати, що в Прилуках Нобелівський лауреат Залман Ваксман створив універсальний лікарський препарат стрептоміцин, який врятував від передчасної смерті мільони людей, хворих на туберкульоз. Не знали і не хотіли знати Нобелівських лауреатів: житомирянина хіміка Григорія Броварника, харків'янина економіста Самуїла Кузнеця, львів'янина хіміка Роальда Хофмана. Приховували ім'я Олекси Гірника, який спалив себе 21 січня 1978 року на Чернечій горі на знак протесту проти русифікації України. Влітку 2001 року пішов із життя у містечку Нью-Рошел біля Нью-Йорка відомий на весь світ великий український театральний художник Владислав Клех (Клехновський). Вчився він у нас в Костянтинівській художній студії, а з 1998 р. в Україні існує премія його імені. Приховувалась благочинна діяльність Петра Сагайдачного, Кирила Розумовського, Євгена Чикаленка, родин Симиренків, Тарновських, Терещенків, Харитоненків, Ханенків, Бродських… Вони вважались ворогами рідного народу, в ім'я якого жили і діяли.

Ці імена лише невеличка частинка тих, хто має право бути увічненим на українській землі. Хіба може український народ забути тих, хто був знищений у 1937 році в урочищі "Сандармох" на честь 20-річчя жовтневої революції? Це письменники Микола Куліш і Мирослав Ірчан, поети і прозаїки Микола Зеров, Павло Филипович, Олекса Слісаренко, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Валер'ян Підмогильний, Марко Вороний, Антін Крушельницький, режисер Лесь Курбас і багато інших.

Хіба не заслужив увічнення свого імені революційний романтик, чесна, непідкупна і порядна людина Вячеслав Чорновіл, котрий виплекав мрію про вільну Україну у сталінських таборах і карцерах, наперекір колючому дроту та тортурам?

Та дарма! Не почути від манкуртів жодного незручного запитання на зразок: "Чи є українськими українські вулиці? Чи є українським наше сьогодення? Чи була українською наша недавня історія? Чи буде українським наше найближче майбутнє? Чи не випливають усі лиха нашого народу з того, що, прийнявши історично мудре і правильне рішення про підтримку незалежності, він за інерцією доручив цю незалежність її прихованим ворогам?" Новітні нувориші, безсоромно обікравши державу і очманілий від демократичного чаду народ схопили за горло і саму владу. Хіба ми всі не бачимо, яка дрібнота вовтузиться нагорі, які духовні плебеї надувають щоки, претендуючи на роль батьків нації, які інтелектуальні карлики вершать нашими долями, а то й життям?

Розбігшись, мов лякливі таргани по всіляких шпаринах, нинішні компартійні демагоги і популісти влаштовують за народний рахунок театралізовані шоу з нагоди революційних свят, де майорять криваві прапори і здіймаються портрети найбільших злочинців і тиранів ХХ сторіччя. Але ганебні сторінки історії невідомі народу. Інакше всі обдурені викинули б червоні знамена і засиджені мухами портрети кримінальних вождів на смітник.

Святкуючи найбільше комуністичне свято - День пострілу "Аврори", червоні висловили рішучий протест протії "курсу капіталізації, який народу нав'язав нинішній режим". Комуністична партія України конструктивно підійшла до питання і пообіцяла взяти на себе відповідальність і витягти Україну з "калюжі капіталізму". На жаль, комуністичні лідери не потурбувалися про численних закордонних братів з Німеччини, Великої Британії, Сполучених Штатів, які теж сидять у глибокій капіталістичній калюжі і чекають на порятунок.

За мотивами статей з українських часописів, - Ярослав.

Comments

Ой кого то мне напоминает автор. Кажется унтерофицерскую вдову.

Ответ на от Georgij

Переконаний,тільки дво головому в Україні неподобається,
решта знами.

Уважаемый Ярослав в априори я на вашей стороне,но нынешние жители и не только нашего города  напрасно надеятся поймать рыбку в мутной водичке. Там ее нет и быть не может. Хитрые правители мира нашего сокрыли правду,  а ложь розделили на две половины. Затем только предоставили возможность делать выбор народу, к прымеру, НАТО -нет НАТО и т. д.уводя общественное внимание от тотальной коррупции и как следствие обнищанию в материальном и моральном плане обманутых.

На мой взгяд ,чтобы улици были переименованы необходимо не дать взятку,а дать под зад кому следует.

Ответ на от kornienko

 

Який же ти, k, різкий! Ну як та "Фанта". Ми, звичайно, маємо змінити такі назви, але, я гадаю - нові назви мають бути нейтральні і не мати політичного забарвлення. Час вирішить як переназвать Бузкову вулицю, чі там Шипшинову. Може на Піонерську, а може на Кадетську, чи може ще на якусь .....ську, чі .....ову.

Почитай, краще вірша.Це про нас:  

"Землетрус"

Ми живем все краще, дякувать Ісусу,

Щ не забажається, вже колись було,

От тіки Україні ще бракує землетрусу,

Ще нас, як японців, не трясло.



Ну, живуть японці
! у "країні сонця",

Що їм не захочеться, собаки, мають все.

А чого питається, просто виявляється,

Острів в них хитається, бо його трясе.



Звідки в них би фірма взялася "Хитачі",

Якби не хитало, або хтось не тряс.

А в нас життя собаче, а щей ми всі ледачі,

І чи було б краще, щоб трусило й нас.



Пане Президенте, дайте нам Ташкента!

Он узбеки мають, так вони й живуть.

Хай би депутати їхали в Карпати,

І зробили запит "Чого нас не трясуть?".



Дуже б ся згодил
а та підземна сила,

Витрясла б доляри із партійних кас,

Може би й парламент трохи потрусила,

Але не багато - двіста сорок раз.



Як почнуть трусити, будемо просити,

Щоби зачіпити трохи й москалів.

Ми із ними друзі були у союзі,

І нам свого не шкода, а їм як Бог велів.



Хай що хочуть кажуть Кучма та Пензеник,

Але попереджують коли нас тряхануть,

Бо народу в горло від цін не йде вареник,

А воно як трахне - усі й проковтнуть.



Доки ще чекатимем ми Армагедону?

Що наш уряд думає? Де наш землетрус?

Хай приймають рішення, чи проект закону,

Це для економіки буде тільки плюс.

За якою адресою жывуть гуцулы? Вулыци Львова.

Дж.Вашингтона (бывшая Батальная), А. Линкольна, Дж. Леннона, Джохара Дудаева(бывшая Лермонтова).

С Бандеры (бывшая Мира), ул. Героев УПА (бывшая Тургеньева), ул Чупринки (псевдоним Шухевича, бывшая Пушкина)

Ответ на от rezon

Ну що ж,  давайте розбиратись.

1. Дж. Вашингтон

Коли

Ми діждемося Вашингтона

З новим і праведним законом?

А діждемось-таки колись.

                                               (Т.Г.Шевченко)

2. Абрахам Лінкольн - людина, що дала рабам південних штатів волю, за що була вбита конфедератами Подробиці див. в будь-якій історії США)

Коли для Вас немає різниці між цими людьми і Дзержинськими -вибачте....

3. Дж. Леннон -це питання культури. Здається Ярослав нічого проти Пушкіна-Лермонтова не мав. Тож заувага не до теми

4. Дудаев. Можно довго сперечатись про його еволюцію, але зрештою загинув він за намагання скористатись задекларованим Леніним  "правом націй на самовизначення"

5.  С. Бандера

6. Герої УПА

7 Чупринка

У Вас може бути власний погляд на цих осіб, і я впевнений, що вони Вам не подобаються. Переконувати не буду, розуміючи, що це марна справа. Зауважу лише одне -в будь-якому разі -це дійові особи саме УКРАЇНСЬКОЇ історії

От і є - нічого Ви своїм постом не спростували

 

 

 

Ответ на от Хортич

Если нужно переименовывать (а нужно ли? меня или вас об этом спросят?), то надо это делать без фанатизма, чтобы потом опять не пришлось переименовывать.. только и всего. Почему нельзя выбрать такое название для улицы, которое нравилось бы всем?Как можно назвать улицу по которой находится Лавра - культурный и православный центр, именем анафематствованного гетмана? Это в кого плевок?

Вы о культуре говорите? Ярослав не против Пушкина и Лермонтова? А как же улица Лермонтова во Львове, которая стала носить имя Дудаева? Опустим замечательных АМЕРИКАНСКИХ президентов, о которых писал восхитительный Тарас Григорьевич, но как можно Дудаева себе в город пустить, с какого бока не понятно... Причем вокруг этой улицы, насколько мне известно из интернетов, до сих пор возня, ведь друзья и последователи Дудаева имеют прямое отношение к громким террактам. Или все хорошо и нет недовольных?

>5,6,7 Переконувати не буду, розуміючи, що це марна справа. Правильно понимаете.

>це дійові особи саме УКРАЇНСЬКОЇ історії....

Герои Львова пусть живут во Львове. А герои Севостополя в Севостополе. А если эти герои считали друг друга врагами, то для нас они никак не смогут быть символом объединения нации, ни первые ни вторые. И сколько вы их именами улицы не называйте вы будете иметь обратный эффект, но видимо кому-то это нужно. Так же и с языком, если вас кормить каждый день хоть черной икрой она в конце концов станет вам противна. Хортич, почему вы на мову перешли? Ведь первые комментарии ваши на этом форуме были на русском. И вы прекрасно знаете на каком языке я пишу.

 

Ответ на от rezon

Хортич, почему вы на мову перешли? Ведь первые комментарии ваши на этом форуме были на русском. И вы прекрасно знаете на каком языке я пишу.

Особисто Вам відкрию велику таємницю. Так сталось в Союзі, що я так як і Ви, попри українське походження, в наслідок  констянтинівсько-харківсько-запорізької біографії в побуті цілком російськомовний.  І це б мене абсолютно не хвилювало, аби не бажання декого видати донеччину за "рассейскую землю". оскільки я переконаний в протилежному (на землях констянтинівщини по Клебан Бику проходив кордон між Землями вольностей запорозьких і Слобожанщиною - двома історично українськими територіями). Не таємниця, що насправді ні в Донбасі ні на Запоріжжі російській як ДОМІНУЮЧИЙ мові нічого не зогрожує. Будь-які спроби посилити її статус насправді спрямовані на повне подавлення української. Саме тому я й принципово (за винятком випадків  крайньої необхідності) пишу українською і будь-які спроби  посилити значення російської будуть викликати в мене зворотній ефект . І ще одна таємниця -я в цьому не одинокий.

Ответ на от Хортич

Спасибо за приобщение к вашей тайне, я в ответ вам открою свою. Так уж случилось, что в независимой Украине я, как и вы в Союзе, несмотря на украинское происхождение, всегда был русскоговорящий. Биография у меня не столь широкая как у вас, я родился, вырос и живу в Константиновке. Украинский язык и литературу изучал в школе, как и все, а главное, хочу заметить, что в тот период независимости украины, когда я учился в школе, у нас были самые нейтральные учебники истории. Там были только факты и документы приведенные в конце параграфа, а уже ученики могли делать выводы кто прав кто виноват. Т.е. там небыло ни коммунистических сказок, ни "власного смаку української історії". Потому мне удивительно, когда Ярослав берет на себя миссию(!) просветить обманутый коммуняками народ - для меня это не новость, как и для всех кто учил в школе историю и может мыслить не только стереотипами. Или он воюет с ветеранами? Как с тем дедушкой Евгением, которого односторонне поносил полгода разбирая его письмо. Но в тоже время я не могу принять его "переспіви"  Резуна, для меня это тоже выглядит не совсем естественно, Ярославу можно не трудиться на этой почве, за него уже постарались и президент в личных заявлениях в том числе. Если открыть сегодняшний учебник по истории за 11 класс, то там все и так написано кто такой этот СССР и как он подло напал на Польшу. И это все на украинском языке, который константиновские школьники слабо понимают, одно дело литературу читать другое дело историю зубрить... История в старших классах довольно нудный предмет, скажу я вам, и осиливают его путем зазубривания исключительно ботаны, для основной массы будет достаточно просто знание дат и примитивной оценки вроде СССР развязал войну вместе с Гитлером. Но даже это не все знают :) Я общался с одним учеником который 10 лет учился на русском, а в 11 классе у них стал украинизированный класс. Тяжело им однако, из всей той чепухи на малопонятной мове (чтобы хоть как-то получить оценку) надо усвоить только что есть хорошо что есть плохо. Критично мыслить не позволяют авторы учебника и непонятный язык на уроках. Объясню:

-когда началась вторая мировая война?

-22 чего-то там.. вроде 45 год... ой нет - 41

-когда западные украинские земли вошли в состав СССР?

- в ответ диапазон дат от 37 до 41. Из размышлений по этому поводу... то что присоединили, вроде, хорошо, но то как это сделали это плохо - тут чувствуется позиция преподователя, он им хоть это вбил в голову...

Естественно ни о какой оценке деятельности в те годы нынешних героев Украины  и быть не может. Среднестатистичекому школьнику достаточно знать, что они боролись за независимость украины. Ботаны конечно заучат пару страниц и перескажут учителю, но что останется у них в памяти? В памяти останется только, что комуняки враги, а Степан Бандера герой. Если еще подумать о том информационном воздействии вне школы, то возможно, школьник, разрываемый противоположными мнениями, постарается вообще выкинуть этого героя вместе с коммуняками из головы. И как можно быстрее забыть после школы ВСЮ историю украины, иначе голова взорвется. История останется только на уровне рефлексов "хорошо" и "плохо". Может этого и добиваются...

Про ваше замечание о ДОМІНУЮЧИЙ мові, хочу рассказать о том же ученике, у них класс с литературным уклоном... они проходят мировых классиков, довольно сложные произведения, как "Тошнота" Сартр, "Парфюмер" Зюскинд... читают естественно на русском, а пересказывают на украинском. Предмета русская литература у них нет. Если и будут проходить что то из русских классиков(наслышан что Булгакова),  то опять таки формат урока строго украинский... Вы можете представить что такое для 11 классника Зюскинд на русско-украинском? Я "Парфюмера" читал через два года после окончания школы, и точно могу сказать что в 11 классе я бы его не осилил, тогда других проблем хватало. Благо кино уже сняли... Если в нашем городе  таки лояльно относились к украинскому языку, я на протяжении своей учебы знал минимум троих учителей ярых сторонников, остальные просто учили в рамках программы, то представте каково сейчас в Крыму. Когда был там в сентябре 2006 года, знакомый абориген покупал учебники сыну и все бедкался как сын на мове учится будет. Там или русскоговорящие или татары, что тем что тем с украинскими учебниками не совладать...

Только не подумайте, что я пытаюсь выдать Крым или Донбасс за "рассейскую землю". Я не желаю становиться налогоплательщиком Москвы, но и Киев уже в печенках сидит... Но то что тут русскоговорящее население этого ведь не скрыть, правда? А теперь самая страшная тайна, как оказалось никто из моих знакомых константиновцев присутствующих на этом сайте не читает статьи Ярослава, потому что они на украинском, думаю что в печатном виде тоже самое. Находят читателя только статьи на комунальную тематику и те в которых помои льются на местную власть... народ любит шоу. Так что я в этом пока одинок. И не нужно на принцип идти, я вам не враг.

В головах украинских подростков - каша из уроков истории и книг Суворова.
 

Ответ на от rezon

Якщо преп. сам кохається на своїй темі, то він так подасть, що заслухаєшся і перекладу не треба. Ось є фільми зняті за історічним сюжетом. Тема, здається, одна, а от, на приклад "Собор на крові" - подивився і забув, а з серії  "Невідома Україна"  подивився і шукаєш далі. Доречі знято на бюджетні кошти, а не знайти. Ховають.

Ответ на от rezon

Как можно назвать улицу по которой находится Лавра - культурный и православный центр, именем анафематствованного гетмана? Это в кого плевок?

Вулиця в Києві

У жовтні 2007 року вулицю Січневого повстання у Печерському районі Києва рішенням Київради перейменовано на вулицю Івана Мазепи.

За відповідне рішення проголосували 71 з 96 присутніх депутатів Київради. Проти був лише один.

Рішення прийнято з метою вшанування пам'яті одного з найвидатніших гетьманів України та враховуючи рішення Київради від 20 листопада 1997 року Про повернення деяких історичних назв та перейменування на відзнаку 80-річчя пам'ятних подій української революції 1917—1920 років.

На брифінгу перед початком засідання сесії секретар Київради Олесь Довгий підкреслив, що це перейменування є дуже важливим в історичному сенсі, оскільки Мазепа має безпосереднє відношення до зазначеної вулиці. Зокрема, за його даними, Вознесенська церква та жіночий монастир, які тут розташовані, зведені за кошти Івана Мазепи, крім того, за його ж кошти зведено кам'яний мур Києво-Печерської Лаври та проведено низку будівельних робіт на її території

Ось ще: http://www.dt.ua/3000/3150/31973/

Ответ на от Georgij

Я в курсе этих событий. А еще президент добивался снятия анафемы уже после, но увы, духовенство лишь ее подтвердило повторно... А ведь могли бы аккуратнее сделать это все и возможно это было б символичным примирением... Пока это действительно плевок в православных граждан, и тех кого не спросили (людей не опрашивали), а просто вытянули из бюджета минимум 60 000 грн на переименование.

---------------------------------

Священноначалие Украинской православной церкви выступает не против переименования улицы Январского восстания в улицу Ивана Мазепы, а за переименование, если есть такая потребность, этой улицы в улицу Лаврскую, ибо на этой улице находится главная святыня Украинской православной церкви - Киево-Печерская лавра", - сказано в обращении Синода к киевским властям.

Что касается вопроса об увековечении памяти Ивана Мазепы, то его имя, как отметил Синод, "могла бы носить одна из прилегающих улиц". В то же время украинские иерархи заявили, что лучше было бы закончить реставрацию т.н. мазепинского корпуса "верхней лавры" и лаврских валов, которые были возведены Мазепой.

Можно было бы установить памятник гетману Мазепе на месте взорванного богоборческой властью Свято-Николаевского военного собора или недалеко от восстановленного Мазепой Михайловского Златоверхого монастыря", - сказано в документе.



Синод в то же время призвал общественные и политические силы "не политизировать" этот вопрос.

Ответ на от rezon

Да, я тоже, кроме Посадковой, ни одной дореволюционной улицы не знаю.
Театральная скорее всего появилась позже - вместе с профессиональным театром в 30-х годах.
Но Пионерская, Ленинградская многие другие ведь уже были.
Хотя бы на Старой деревне - Набережная - старое название?

Ответ на от Berezin

Звертайся до kornienko, в нього має щось бути. Я можу сказать тількі, що Леніна називалась - Красная, а ще раніше - Посадкова.

Ответ на от Berezin



В просмотренных мною фондах Дон. Обл. Парт. Архива за 17-22г не упомянуто названий улиц поселков, которые вошли в состав города. Упоминаются только поселки, помещения, в которых происходили те или иные события. Не стоит поддаваться соблазну, встретив в написанных значительно позже воспоминаний участников, название улиц. Но вероятно  до-революционние жители, так или иначе, называли хоть и не всегда вытянутые в линию группы домов или крайков по - своему. В связи с репрессиями ,сменами курсу партии, окончанием Второй мировой войны проводилось переименование улиц.



 

Ответ на от Berezin

Якщо прислухатись до розмов, то можно почути таке: "на Цинковом", "на зєркальной" і т.і. Тобто наймення давали колоніям (колонкам) Німецька к. Дзеркальна к. Червоний хутір..., а там декілька хат -Івана, Петра..., чи бараків - перший, другий..., городок , тоді посьолок, ну це вже пізніше.

Ответ на от rezon

Та це ж вже не політика. а яка-сь провокація! Затулив свій сором російським прапором і ... ну - бачили. До речі, ще коли я вчився українську вивчали з 2-го, чи з 4-го класу (забув) обов'язково, а вже через де-який час почали вивчати по хотєнію батьків, а уроки ставили останніми.

Кожного дня для дитини, (самої гарної) батьки намагались мати ті дві години. Та я й сам не дуже переймався, ще до того, як це зробили тікав з останніх двох уроків. Так що я мав на увазі - хто хотів, - той вивчів.

Ответ на от Georgij

Со 2го я учил украинский. И выучил и даже вижу когда вы с ошибками пишите, но не об этом, все мы люди и ошибаемся... И про освобождения я знаю от старших братьев и сестер. И про полностью украинскую 17 школу от отца. Но вы, очевидно, не так меня поняли...  Вот сейчас вы что чувствуете? Гордость за себя(за то что хотели и выучили) или превосходство над другими?

Ответ на от rezon

А чім я кращий за інших? Тим паче тут, де ми маємо бути всі рівні. Яка там зверхність! Я хтів сказать, якщо мені вдалося, то  мабудь, це  не так важко. Бо в мене по мовах було зовсім пагано! За помилки перепрошую. буду перевіряти. Виправлюсь, якщо зможу.

Ответ на от Georgij

>А чім я кращий за інших?

Ну как чем? Естественно тем, что вы - русскоговорящий в быту пытаетесь с другими русскоговорящими в этом форуме на мове балакать. Естественно вы отличаетесь от других... возможно, вы считаете себя лучше других, гордитесь, что вы ну... єта... на державній, тіпа, москалям відповідаєте...  Ну как Ярослав... он же говорит о себе Я ЗАСТАВИЛ ИХ ЧИТАТЬ НА УКРАИНСКОМ. Мабуть дуже цим пишається...

 

Ответ на от rezon

Перепрошую, але щось мені не зовсім зрозуміло. Чим Ви пишаєтесь? Знаєте мову але, як ті поміщики колись, вважаєте її "нєдостойной вашєго положєнія". До речі москалі не ті, що живуть у Москві, а ті, що живуть в Україні, але не поважають її звичаї, мову, культуру. Цього добра в нас вистачає. Наша міська рада, гадаю, не менш - на дві третини. Я бачу у Вас є потреба кого-сь навчати.  Ці риси притаманні комуністам, Володимир Ілліч багато чому вчив молодь. Пам'ятаєте на ІІІ Всєроссійськом съєздє РКСМ? Там точно вказує напрямок -пролетарьят має перевиховать, перевчити селянина. До речі у побуті я розмовляю залежно від обставин. По-русски, если собеседнику так удобнее  -дехто зовсім не розуміє мову, українською, можу й ще... Людині  приємно, коли до неї звертаються її рідною мовою.

Ответ на от Georgij

По-русски, если собеседнику так удобнее  -дехто зовсім не розуміє мову..

Людині  приємно, коли до неї звертаються її рідною мовою.

Вам сложно меня понять? Я же объяснил какой язык для меня родной. Я комментирую статью, вы комментируете меня, напишите комментарий на понятном мне и окружающим языке, ведь вы же можете. Мне понятней когда ко мне обращаются на русском. Мне сложно вести с вами полноценный диалог, я не всегда понимаю ваши огрызания на интернетном украинском слэнге. Извините, на украинских форумах не тусуюсь, newмову не изучаю. Я пытаюсь с вами общаться только потому, что вы отвечаете на мои комментарии, а мне интересно мнение других, хотя вы не местные. Это не только к вам обращение, но и к остальной суржикописной братии... Я нифига не понял, что хотел сказать kornienko. Что Лермонтов убил черкеса.. и? Развейте мысль я не телепат и в вашей голове мысли не читаю.... И про наемников... Вы хотите дать какую-то оценку? Старшая сестра... желтые листья... дядя сэм... друзья... тайга...

>До речі москалі не ті, що живуть у Москві, а ті, що живуть в Україні, але не поважають її звичаї, мову, культуру.

Ну да, я понял, что вы с москалем общаетесь... :) Кто такие "гуцулы"? А так же "каклы"...

>Пам'ятаєте на ІІІ Всєроссійськом съєздє РКСМ?

Не знаю, дайте ссылки ознакомлюсь, если для вас это важно.

Еще у вас с kornienko одинаковые ошибки (чи, чі), есть новые мовописные правила или вы из одной песочницы прибыли?

Если вам по теме переименования улиц или уже по переименованным улицам сказать нечего может закончим?

Ответ на от rezon

Відповім на твої запитання.

Суржик- а що ж робити ,ти українську не розумієш . До речі,помилок і в твоїх повідомленнях досить багато. Та ще А. С. Пушкін зауважив (з памяті.) Как лик девицы без улыбки –без грамматической ошибки я русской речи не люблю .



…-хотя вы не местные.  

Де що з Kornienko біографії. Народився як і мій батько в м. Костянтинівці,мати з Луганської обл. В 50-60-70 -80 роки спостерігав масове переселення робітників з глибин Рад. Союзу в місто. Так що при нагоді зустрінемось.

-Что Лермонтов убил черкеса.. и?-

А ти шо думав він з Реріхом милувався ісконно русскім Кавказом.

-Старшая сестра...-

Так українці з певним гумором (з огляду на історію)називають Росію.

-желтые листья...-

На мотив пісні Листя желтие над городом кружат…є анекдот тільки кружат китайські парашутисти в відповідній кількості. Сем –Америка.







 

Ответ на от kornienko

> До речі,помилок і в твоїх повідомленнях досить багато.

Да,  я понимаю что цеплятся к чужим ошибкам, не замечая своих, - последнее дело. Просто ты и одинаково пишете, я уж подумал не с одним и тем же человеком говорю? Краткой биографии достаточно, земляк :)

>-Что Лермонтов убил черкеса.. и?-

А ти шо думав він з Реріхом милувався ісконно русскім Кавказом.

-Старшая сестра...-

Так українці з певним гумором (з огляду на історію)називають Росію.

-желтые листья...-

На мотив пісні Листя желтие над городом кружат…є анекдот тільки кружат китайські парашутисти в відповідній кількості. Сем –Америка.

Спасибо, за подробное объяснение, мне это и так было понятно, а еще понятно, что ты просто отшутился по поводу улицы Лермонтова-Дудаева, а так же украинских хлопцев в первой чеченской. Сказать нечего вот и съязвил. Ну да ладно.

Ответ на от rezon

На жаль ти мене не зрозумів, певно постімперський синдром великороса не дає можливості об’єктивно сприймати сучасний світ. Само собою Ви не М. Вовчок або Рос. вчений та політичний діяч Петро Хомяков що сьогодні прохає притулку в Україні ,та судячи з поданих на сайт повідомлень тобі інтелекту не бракує. Від прямої відповіді на запитання я не відмовляюсь – да, приймали участь. Мцирі, завдяки Лермонтову, залишився сиротою і став Дудаєвим. От і причина перейменування вулиці і тут є історична логіка. Хіба не спадало на думку сучасним великоросам – чому їх так не люблять в світі та зокрема в Білорусії, Казахстані і в Україні. Певно, де розпочинається українська незалежність закінчується російська демократія. Зверни увагу ,нині покійна Калугіна, в свій час, зайняла друге місце на виборах до ВР України завдяки співпраці з місцевими тогочасними рухівцями ,відійшовши від них не попала й в десятку списку. Пройшов і Роженко завдяки заграванню з національними (патріотичними) партіями а потім побіг в силу притаманної ментальності до своїх по духу – в ПР. Ти скажеш до чого це?

На мою думку ,правляча сучасна мафія вміло підігріває постімперський синдром і таким чином може ще довго залишатись при владі, а ми з тобою замість очікуваного добробуту будем з різних сторін  барикад в відповідний спосіб, залежно до обставин, доказувати те , що успішні держави вже пройшли.

 



 

Ответ на от Georgij

Вы уж если пытаетесь печатать на Украинском, то хотя бы выучите современный украинский язык. А то у Вас до сих пор язык Шевченка, который писал: -"Українська мова, наймилозвучніша мова у світі"

Выучите польский язык, тогда поймётё, что означают украинские слова "плескачік" и "рейковий автобус".

А ещё обязательно выучите Английский, потому что у него больше шансов стать вторым государственным, чем у Русского - великого и могучего

Как дитё прям

Ответ на от Milledi Alinka

НЕ діє конституція а ти тут про якісь правила хай дітям в шк...

Міледі- це прізвисько випадково не з роману Три мушкетера? Ти ,та тобі подібні,чіпляючись до помилок переслідуєте єдину ціль - витіснити мову Шевченко Т.Г. з обігу. Смію завірить - не вийде. На Донеччині ніхто нас не примусить ПШЕКАТЬ ,ГОКАТЬ,ОКАТЬ . Не наша вина що в школах так нас навчили. Як всім відомо діалекти, говірки були і будуть, суржик – проблематично.



 

Ответ на от kornienko

Я то о чём пыталась сказать. Политика нашего государства такая, что вытесняется, как русский, так и украинский литературный. Есть предложение даже ввести вместо нашего алфавита - латинницу.

А вы зацепились: какой язык лучше. Все хорошие, на каком человек хочет, пусть на том разговаривает и читает. Плохо, если человек может прочитать Шекспира в оригинале? А почему плохо, если я читаю Донцову в оригинале?

Не понимаю причину ваших препирательств. Здесь одному нужно спасать свой русский язык, а другому - украинский литературный. А вы спорите между собой, о чём? Какой из вымирающих языков правильный?

Ответ на от Milledi Alinka

Пропоную і Д. Донцова прочитати наприклад-Дух нашої давнини та - Дві доби української літератури.

 Мови не зникають  а трансформуються. 

Ответ на от Milledi Alinka

Чі, може, панночка? По-перше, російська зовсім не вимираюча, швидше -засмічуюча. Спитайте німця, грузина..., спиайте кого завгодно всі розуміють деякі слова з російської, навіть не розмовляючі нею. І у неї є своя держава де всі мають нею розмовляти, навіть маючі іншу мову рідною. Та я нікого і не присилюю. Пишить чим завгодно, аби зрозуміло.

Ответ на от Milledi Alinka

То це ж до мене. А яка ж це сучасна українська? Мабудь із квітками від російської? Та річ не в тому кого і як навчили, справа у тому - як використовують свої знання. А Ви, часом, не філолог?

Ответ на от rezon

Отвечу сам себе про улицу Дудаева, нашел уже. Наемники из УНА УНСО участвовали в первой чеченской, естественно, на стороне чеченцев и контактировали непосредственно с Дудаевым. Об этом слышал из интервью Корчинского, да и это не скрывается - этим гордятся...

Ответ на от rezon

В гарячіх осередках ,звісно,хватає і найманців,причетність до перебігу визвольних змагань політичних організацій інших держав завди розцінюється в світі відповідно.
Старшій сестрі слід вже замислитисьз ким товаришувати , щоб не прийшлось дівувати.А то ЛІСТЬЯ ЖОЛТИЄ кржат по тайзі,від
такого даже дідька СЕМа трясе.

>На жаль ти мене не зрозумів, певно постімперський синдром великороса не дає можливості об’єктивно сприймати сучасний світ.

Всегда мне было интересно, а какой у вас синдром, и чем твоя объективность объективнее моей?



> Рос. вчений та політичний діяч Петро Хомяков що сьогодні прохає притулку в Україні

Какие титулы… А как я понимаю - он просто русский нацик, которого свои же нацики считают предателем и который сбежал к украинским нацикам… Само собой я - не он, а ты хотел бы с ним поговорить?



>Від прямої відповіді на запитання я не відмовляюсь – да, приймали участь.

Вообще-то вопроса там не было. Я сам себе ответил, что участвовали, это известно, это не скрывают и этим гордятся. Вопрос скорей всего в морали. Потому я и переспросил, хочешь ли ты дать этому событию какую-то оценку?



> Мцирі, завдяки Лермонтову, залишився сиротою і став Дудаєвим. От і причина перейменування вулиці і тут є історична логіка.

Вот с этого и надо было начинать, а то листья… тайга… ;)

А Хортич сказал, что это вопрос культуры, и он, как и Ярослав(тут я сомневаюсь), не против Пушкина и Лермонтова, а так же Дж. Леннона. Вот в этом и есть сегодняшний феномен, нам безразлично, что происходит вокруг. Поднимите сейчас среди горожан вопрос о переименовании улицы Ленина в улицу Леннона и будет наглядная иллюстрация, что всем пох… главное весело и пиво можно будет попить в честь переименования. А что о нас подумают потомки? Вот для наглядного примера посмотрите видео http://korrespondent.net/video/ukraine/893764 Тот самый искалеченный ильич в Киеве, парень с восторгом рассказывает что раньше Ленин указывал рукой на бессарабский рынок, а теперь ему нечем указывать.  Парень, видимо, наслушался бородатых советских анекдотов. Суть в том, что этот памятник никуда рукой не указывал, рука держала полу пиджака. На туристов посмотрите - вот  культура.

Вернемся к улицам. Кучка националистов, берет участие в войне, по сути, являясь международными преступниками.  Затем они же и им сочувствующие (для которых Лермонтов убийца) переименовывают улицу убийцы-Лермонтова в улицу имени другого убийцы Дудаева. Как по мне, то Дудаев более зловещий персонаж, чем Лермонтов, и я, например, не горжусь тем, что мои сограждане убивали своих бывших сограждан в чеченской войне. Где здесь мораль? Сколько ж можно срать, там, где живем, за якою ж адресою живуть українці?



>Хіба не спадало на думку сучасним великоросам – чому їх так не люблять в світі та зокрема в Білорусії, Казахстані і в Україні.

Мысль только одна. Есть некие национально озабоченные меньшинства, которые финансируются зелеными деньгами, они и проповедуют этот шовинизм. Естественно и в самой России тоже, вышеозначенный П.Хомяков, Пророк северного братства, например…



>Роженко завдяки заграванню з національними (патріотичними) партіями

Проституция какая-то, что ж за партии такие с, которыми все кому не лень танцуют? Я считал, что Роженко благодаря бабушкам прорвался, да и выбирать не было кого. А перед ним кто был –Коммунист! Так что не в заигрываниях тут дело если коммунисты прорвались… :)

>На мою думку, правляча сучасна мафія вміло підігріває постімперський синдром

Если так, то Ярослав работает на эту мафию.

>а ми з тобою замість очікуваного добробуту будем з різних сторін  барикад в відповідний спосіб, залежно до обставин, доказувати те , що успішні держави вже пройшли.

Это печально. Я против.

Ответ на от rezon

У Г.Гейне є вірш де проводяться відкрите змагання між християнським священиком та іудейським на предмет віри . Якщо переможе іудей то над християнином проведуть обряд обрізання в іншим випадку хрещення. Безуспішне змагання затягнулось, супротивники спітніли . Стороннім спостерігачам обірвався терпець і вони звернулись до поважної особи жіночої статі з проханням пояснити хто ж переможець. Відповідь була такою – «Певно не знаю та впевнена від них обох воняє.» Крапки над і розставлені. А   П. Хомякова виперли з Росії за те що під його проводом праві Рос.партії визнали УПА воюючою стороною проти гітлерівської коаліції. Слід також замислитись скільки ще Росія виллє крові з Ічкерії після чого відпустить і чім закінчиться для України перебування Рос.Ч.Ф. в Севастополі .

Добавлю, а згаданий памятник леніна пошкодили хлопці з партії КУН

P.S.

Пам’ятаймо – без національно патріотичного руху не постала держава Росія (була б Золота орда),Польща, Україна. Навчись відділять такі різні поняття як націоналізм від шовінізму,або комуно фашизму.



.

Ответ на от kornienko

Про памятник ты конечно пропустил, по-желанию можешь найти на этом сайте обсуждение.

Сравнение понравилось. Предпочту быть христианином. Надо как-то отучать вас от вандализма, сами себе сколько угодно обрезание делайте, а память и культуру оставьте нам нетронутыми.

Ответ на от rezon

Про цього нелюда пора вже забути . Добавлю тільки як в застійні часи перед святами ми тішилися непомітно підливаючи розчин валеріанки біля пам’ятника вождю люмпенів. Ото котики звідусіль і збігалися як навіжені. 

Ответ на от kornienko

И как ты считаешь я должен отреагировать? С пеной у рта уличать тебя в вандализме? Понравилось конечно :) Я сам в летнем лагере отдыха мазал ильича зубной пастой и ведро ему на голову одевал. Повзрослеть давно пора. А ты еще с застойных времен видимо не изменился.

Ответ на от kornienko

"Пам’ятаймо – без національно патріотичного руху не постала держава Росія..." Мабудь Ви мали на увазі "Русь "?

Ответ на от Georgij

На той час національностей ще не існувало. Літопис вказує на етнічні групи і не тільки слов’ян які ввійшли до складу Київської Русі. Та головним чинником є дух а не кров. Хто має вуха почує і зрозуміє.