Кредити і колектори — як від них захиститися?

Борги доводиться не просто повертати, а ще й колектори у різний спосіб намагаються людей лякати і шантажувати. Такі реалії сьогодення незабаром можуть змінитися і значно покращити невигідне становище нинішніх боржників. Це має відбутися після остаточного введення в дію відповідного Закону.

Нині проект Закону № 4241 від 21.10.2020 р., поданого до парламенту народним депутатом України Василевською-Смаглюк та іншими «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості», прийнято у першому читанні.

Яке є обґрунтування необхідності прийняття такого Закону, на думку його авторів-розробників?

Сьогодні споживче кредитування посідає важливе місце в суспільних відносинах в Україні. Через нестабільність банківської системи, спровоковану економічною кризою та низкою глобальних викликів, які постали перед нашою країною, виникла проблема несвоєчасного повернення кредитних коштів. Нині банківські та інші фінансові установи змушені вживати певних заходів стосовно врегулювання питання простроченої заборгованості, звертаючись до послуг так званих колекторських компаній. Їх діяльність в Україні залишається неврегульованою належним чином на законодавчому рівні. При цьому, на сьогодні в Україні нараховується більше 200 таких компаній. В умовах, коли кількість проблемних кредитів банків та інших фінансових установ зростає, питання законодавчого врегулювання взаємодії з боржником під час повернення простроченої заборгованості є актуальним та вимагає негайного вирішення. Йдеться про запровадження чітких правил поведінки як для кредиторів, так і для колекторів під час врегулювання проблемної заборгованості із споживачами.

Чому діяльність колекторів відбувається сьогодні із грубим порушенням законодавства та елементарних прав людини стосовно боржників?

Колекторська діяльність нерідко межує із порушеннями законодавства, включаючи кримінально карні діяння. Для спонукання боржників, що прострочили повернення боргу, до виконання обов’язку перед кредиторами колектори доволі часто вдаються до психологічного тиску на них та членів їх родин, застосовуючи при цьому жорсткі, а інколи і протиправні методи. Це є нехтуванням людською гідністю, вторгненням в приватне життя особи та порушенням прав і свобод людини, які захищаються Конституцією та законами України. Згідно статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Нині чинне законодавство не містить чітких правил поведінки ані щодо суб’єктів, які займаються колекторською діяльністю, ані щодо обов’язкових єдиних вимог до етичної поведінки та правил взаємодії таких осіб з боржником під час врегулювання простроченої заборгованості.

Які суспільно корисні нововведення мають запровадити у практику після введення в дію названого Закону?

Законопроектом визначено терміни «врегулювання простроченої заборгованості» та «колекторська компанія». Так, врегулювання простроченої заборгованості - це заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит або іншим договором. У свою чергу, колекторська компанія визначається як юридична особа (в тому числі фінансова установа), яка в інтересах кредитодавця та/або нового кредитора відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором здійснює врегулювання простроченої заборгованості. Принциповим нововведенням є включення колекторської компанії до спеціального Реєстру, який вестиме Національний банк України.

Які заплановано запровадити вимоги до кредитодавців, включаючи колекторські компанії?

Законопроектом пропонується встановити певні вимоги до кредитодавців, включаючи колекторські компанії, при врегулюванні простроченої заборгованості. Слід дотримуватися вимог до етичної поведінки та правил взаємодії з боржником; інформувати боржника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості та/або відступлення права вимогу новому кредитору; укладати договори лише з юридичними особами, включеними до Реєстру колекторських компаній. Фінустанові доведеться здійснювати такі дії: повідомити Нацбанк України про укладення з колекторською компанією договору (у строки та порядку, що визначені НБУ); контролювати дії залучених колекторських компаній та надавати рекомендації щодо усунення порушень. А ще запроваджується невигідний для фінустанови, але цілком вигідний для захисту інтересів боржників обов’язок кредитодавця розірвати договір з колекторською компанією в односторонньому порядку у разі її виключення з Реєстру колекторських компаній або в разі порушення нею вимог до етичної поведінки (2 і більше разів за рік).

Яким чином мають відбуватися кроки колекторів для взаємодії зі споживачем під час врегулювання простроченої заборгованості?

Законопроектом пропонується встановити певні вимоги до взаємодії зі споживачем (його представником) під час врегулювання простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки), яка може відбуватись шляхом безпосередньої взаємодії (особисті або телефонні переговори); надсилання повідомлень (текстових, голосових та інших повідомлень, в тому числі без залучення працівників шляхом використанням програмного забезпечення; надсилання поштових відправлень (за місцем проживання або за місцем роботи). При цьому, під час першої взаємодії зі споживачем кредитор/колекторська компанія має повідомити своє найменування, ПІБ або індекс особи – представника, правову підставу взаємодії та розмір простроченої заборгованості, а ще на вимогу споживача (боржника) — надати підтверджуючі документи протягом 7 робочих днів.

Законопроектом пропонується наділити Національний банк України повноваженнями із здійснення нагляду за додержанням банками, іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, а також колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки).

Як нині захиститися від колекторів?

Сьогодні діючий Закон «Про споживче кредитування» теж, певною мірою, захищає від тиску колекторів у майбутньому. Це можливо, за умови, що боржник як споживач фінансових послуг, звертається до Нацбанку зі скаргою на дії кредитодавця. НБУ робить перевірку і тоді вже зменшиться вирогідність того, що кредитодавець передасть матеріали колекторам.

Іншим способом захисту є заява до правоохоронних органів: поліції і прокуратури. Це може бути по суті скарга на протиправні дії з боку колекторів: шантаж, залякування, погрози, спроби викласти в соцмережах ваші персональні світлини, фото-, відеозаписи та інші персональні дані. А ще є можливість (у випадку не належного реагування з боку працівників поліції) направити скаргу до прокуратури і Державного бюро розслідувань.

Яким є Висновок Головного науково-експертного управління парламенту від 26.11.2020 на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості»?

За інформацією парламентських експертів, 12.12.2019 Верховною Радою України прийнято в першому читанні ще один проект Закону України «Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності» (реєстр. № 2133 від 12.09.2019), сферою дії якого згідно з його ст. 1 визнаються відносини, «що виникають в процесі організації та здійснення колекторської діяльності з врегулювання простроченої заборгованості, та регулюють відносини у сфері захисту прав та законних інтересів боржників від недобросовісних дій суб’єктів колекторської діяльності». Отож, законопроект 2019 року охоплює ширшу сферу суспільних відносин, яка стосується захисту прав боржників.

Споживчі кредити: будьте пильними!

Чимало ризиків та потенційних загроз виникатиме за результатами оформлення громадянами споживчих кредитів. Не виключено можливості передачі справи про борги колекторам. Найпростіше - не відповідати на телефонні дзвінки, не впускати до оселі колекторів. Якщо ж вони таки потрапили до оселі і починають вас шантажувати, погрожувати, вчиняти інші протиправні дії, негайно викликайте поліцію, робіть фото-, відео фіксацію того, що відбувається. Варто усе це задокументувати. А як мінімізувати потенційні ризики? Це можливо зробити під час оформлення споживчих кредитів. «Підводним каменем» споживчого кредиту може бути необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов’язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності). Це може бути передбачено умовами договору. Доцільно ознайомитися із умовами договору, які детально передбачені ст.12 Закону «Про споживче кредитування». Наприклад, у договорі (серед іншого) зазначаються тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), загальний розмір і мета отримання кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який він надається. Споживач не зобов’язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит. Зміна умов цього договору можлива тільки за згодою сторін.

А ще зверніться до НБУ…

Ще один спосіб самозахисту від кредитів і колекторів - звернутися до НБУ. Адже Національний банк України нині має повноваження перевіряти дотримання прав споживачів фінансових послуг різними банками України. Нерідко банки надають своїм клієнтам не повну інформацію про оформлення кредитів, і про приховані невигідні умови люди дізнаються після того, як відчують несприятливі правові їх наслідки за втручання в ситуацію колекторів. Почнімо з того, чи розкривають фінустанови клієнтам повні витрати під час оформлення кредиту? Чи належно попереджують клієнтів про зміну комісій за користування послугами? Чи містить реклама достатню інформацію про послуги? Національний банк буде арбітром між клієнтом та фінансовою установою у цих та інших питаннях. Для цього був створений спеціальній підрозділ - Управління захисту прав споживачів фінансових послуг.

Леонід Гапєєв, юрист