Зустріч з гаїшником

Люди добрі, якби ви знали, як у нашому селі модно мати мотоблоки! Незаменимая вещь на огороде. А ще хлапи примудрились причепити возик, на додаток ще й сідло м`якеньке. Ось придбав його й собі я, повозився зі сваркою. Получилось “Грузовое транспортное средство”.

Нагрузив сміттям, щоб у дворі було як у Європі — чисто та охайно. Та й повіз собі городами аж до сміттєзвалища. На мою біду, перетнути мусив шлях, де й спіткав мене гаїшник жезлом.

Одетый в камуфляжную форму с трезубцем на головном уборе.

Показав йому я знакаптечкувогнегасник, ще й божуся, що не пив — маю все в порядку. Тільки клята та резина — надто ж вона лиса.

— Ты какой-то странный, может сепаратист? - мовить мені інший. Я злякався, бо почув те з білого джипу з написом “Поліція”.

Ще й гаїшник добавляє: “Давай курку! Или отдам твою машину в АТО”.

Що поробиш, - отдав курку й гусака впридачу. Бо я добре пам`ятаю ту весну 2014 року. На горотделе милиции города Константиновка висел амбарный замок. А внизу маленький напис слабою рукою - «Всі пішли на фронт, бо вірні присязі”.

Зелений Вишня