ЇЇ КРАСА – У СЕРЦІ І В ДІЯННЯХ

До піввікового ювілею роботи у Костянтинівському медичному коледжі Сидоренко Ганни Миколаївни

Згасає золоте літечко, припадає до землі пожовкла трава. Листя кремезних старих тополь вкрилося сіруватим оксамитом, а завжди зелені ялинки навколо нашого коледжу починають відчувати себе господинями, очікуючи на новий навчальний рік. У такі дні душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про красу життя, красу людини. Тільки красива особистість здатна збагачувати життя суспільства, віддаючи йому все найкраще, що в ній є. Перш за все це успішна реалізація людини в професії та особистому житті. Вона випромінює якісь особливі флюїди, що притягають до себе оточення. Всіх вона радує, всім допомагає, примножує земну красу своєю працею…

Саме така людина, висококваліфікований фахівець, мудрий наставник і порадник працює у Костянтинівському медичному коледжі. Цієї осені виповнюється 50 років роботи у нашому закладі освіти Сидоренко Ганни Миколаївни, викладача вищої категорії, викладача-методиста, Відмінника середньої спеціальної освіти СРСР, Відмінника охорони здоров’я України, лікаря і педагога від Бога, відомого серед педагогічної спільноти медичних навчальних закладів України. Вона все життя присвятила підготовці медичних працівників середньої ланки, має єдиний запис у Трудовій книжці після закінчення ВНЗ. За сумлінну багаторічну працю була нагороджена медаллю «Ветеран праці» та грамотами Департаменту охорони здоров’я. Їй притаманні зовнішня краса, душевна щедрість, розум, інтелігентність, милосердя, невичерпна енергія, глибокі знання і велике серце. Вона у вічному пошуку, у вічній праці. Багато років Ганна Миколаївна ставила відмінні оцінки сотням своїх вихованців, які сьогодні із вдячністю працюють по всій Україні. Прийшов час – і життя виставляє оцінку їй самій за доброчесну працю, лікарський і педагогічний талант, професійну майстерність та ерудицію.

Після закінчення школи Сидоренко Г.М. вступила до Лисичанського медичного училища, бо все життя мріяла допомагати хворим людям. Училище закінчила з відзнакою і продовжила навчання у Донецькому медичному інституті ім. Горького за спеціальністю «Лікувальна справа». Як молодий спеціаліст була направлена у м. Костянтинівка Донецької області. Трудову діяльність розпочала викладачем Костянтинівського медичного училища, твердо дотримуючись переконання «щоб дати студенту іскорку світла – викладачеві треба запалити сонце в собі».

Щодня Ганна Миколаївна переступала поріг училища усміхнена, зі смаком одягнена, з безмежним бажанням залучити студентів до світу медицини. Вона їх вчила наполегливо шукати істину, не зупинятися на досягнутому, була для студентів другом, але відрізнялася вимогливістю, умінням відстояти власну думку, професійними організаторськими здібностями. Тому через короткий час керівництвом була призначена завідувачем практичним навчанням і 40 років пропрацювала на цій посаді, створивши у закладі освіти кращу в області ґрунтовну базу для відпрацьовування студентами практичних навичок. Ганна Миколаївна завжди щиро ділиться секретами своїх умінь з колегами, допомагає їм впроваджувати традиційні та сучасні методи навчання при розв’язуванні тестів і задач, проведенні демонстраційних медичних маніпуляцій, застосуванні міжпредметних зв’язків. Виробила власний досвід у питанні наукового підходу та методики викладання внутрішніх хвороб, медсестринства в геронтології, громадського здоров’я.

Ми вчимось у Ганни Миколаївни самі та навчаємо наших студентів бути відданими справі, поважати людей, любити життя, цінувати його кожну мить. ЇЇ знання, досвід та мудрість допомогли багатьом знайти свою дорогу в медицині. Вона переконана, що викладач — це скрипаль студентських сердець: як поведе смичком, таку мелодію й почує.

Так сталося у житті цієї людини, що вона прекрасно оволоділа двома професіями, без яких людству не обійтися – лікаря і педагога. Готуючи до професійної діяльності майбутніх медичних працівників, Сидоренко Г.М. протягом багатьох років працювала за сумісництвом у міській лікарні №5. І тут вона завжди виявляла себе як глибоко обізнаний лікар, здатний у лічені секунди прийняти правильне рішення.

Пишатися такою людиною можна безкінечно. Мабуть, не вистачить слів, щоб озвучити усі достоїнства цієї прекрасної жінки, уважної, чуйної до чужого горя. А скільки вона безкоштовно працює у вільний час! Постійно надає кваліфіковану медичну допомогу і слушні поради студентам, сусідам, друзям, яких у неї безліч. У будь-який час доби Ганна Миколаївна завжди готова рятувати людину від болю. На всіх уміє знайти час і сили, бо впевнена, що, «якщо жити тільки для себе, то від прожитого не залишиться й сліду. Якщо ж жити для інших, то інші збережуть те, чому ти служив, чому віддавав сили». Співпрацівники з любов’ю її називають сімейним доктором і взірцем людяності, бо іноді вона лікує цілі родини своїх колег.

Ми маємо щасливу нагоду сердечно привітати Вас, шановна Ганно Миколаївно, із піввіковим ювілеєм роботи у нашому коледжі, хочемо виcловити глибоку шану за Ваші професійні звершення; висловити щирі слова вдячності за Вашу людяність, порядність, доброзичливість. Ми горді з того, що працюємо з Вами в одному колективі та безмежно вдячні долі за можливість спілкуватися з Вами — фундатором практичного навчання, провідним лікарем-педагогом, людиною красивої душі.

Природа Вам дала красу,
Господь дав серце золоте.
Побачив кожен Вашу щирість й ніжність!
Проте... Не тільки зовнішня краса —
Але й духовність світла, й вірність!
Ви – розум і краса.
Поезія і проза злилися воєдино!
Чудовий лікар і прекрасний викладач!
І найповажніша у коледжі людина!

Нехай ця 51 осінь Вашої роботи у коледжі подарує Вам посмішки нових студентів, затишок , тепло, натхнення і здоров’я, і ніколи опале листя не вкриє стежку від вашої домівки до коледжу, без якого , мабуть, важко уявити життя…

З великою любов’ю і повагою Лісова О.В., заступник директора з виховної роботи Комунального закладу «Костянтинівський медичний коледж»