Під рясний дощ на Євромайдані у Донецьку ми випадково зустрілися зі значною постаттю українсько-польских відносин Володимиром Мокрим. Професор, доктор гуманітарний наук, керівник кафедри українознавства Краківського університету на наше питання — так підпише Янукович угоду чи ні (це було ще до Вільнюса) сказав просто: «Не поспішайте - поки сонце вийде - роса очі виїсть, ми в Польщі нормального життя довго чекали».
Вчений вперше приїхав на Донбас, щоб прийняти участь у черговій, 5-й міжнародній науково-теоретичній конференції по життю та творчості Василя Стуса. Але депутат Польського Сейму від «Солідарності» в 1989-1991 роках не зміг стояти осторонь та прийняв участь у акції за ЄС.
«Коли нас у «Солідарності» було всього 161 депутат, а комуністів - 299, то ми їх переконували, просвічували, і нам вдалося прийняти закони, завдяки яким ми «розкрутили» комунізм, а опісля почали визволятись усі народи Совєтської імперії, - говорить поляк. - Українці, так як і люди «Солідарності», – це люди діалогу. Давайте разом мирним способом продемонстрeємо свою волю жити у вільному, демократичному світі, що декларує більшість українських депутатів, Президент. Припинення євроінтеграційних стремлінь України означає повернення до недотриманого царськими владами Переяслава (1654) і відкинення європейських цінностей. Вже так маленько треба зробити, щоб протягнута Україні рука перших особистостей цивілізованого світу не зависла в повітрі на радість недругів, які не хочуть пізнати трагічної історії України та її відвічних прагнень. У разі непідписання угоди у Вільнюсі неприятелі матимуть достатньо часу, щоб пригнобити Україну, а Євросоюз матиме свої нелегкі проблеми».
Нажаль, те, що було так бажане професором-дисидентом, не відбулося. Але час не стоїть, і Володимир Мокрий зателефонував та сказав нам, що у 2014 році хоче обов’язково відвідати місця, пов’язані зі В.Стусом, та тими, про кого ми йому розповіли — О.Тихим, А.Горською, В.Гайворонським, Д.Шумуком, М.Шаповалом, В.Сосюрою, Х.Алчевськой, М.Леонтовичем, Г.Сковородою та іншими стовпами української культури, що мають відношення до нашого краю.
В.Березін.
Comments
Мокрий щодо України
Краків, 27 листопада 2013 р.
Президент Речі Посполитої Польща
Вельмишановний Пан
Броніслав Коморовський
Вельмишановний Пане Президенте!
З глибокого серця дякую за ту “колосальну частину серця” і “весь авторитет Президента” (“Газета Виборча”, 27.11.2013 р.) Речі Посполитої Польщі, який присвятив Пан для відзискання гідного місця України в сім’ї вповні вільних, демократичних і дай Боже усміхнених народів всієї, духовно неподільної Європи.
Її кордони визначає грецька філософія, римське право і права людини, з ґрунту християнська культура й виникаючі звідсіля європейські стандарти.
Прагнув цього найбільший моральний Авторитет ХХ століття – благословенний Іван Павло ІІ, коли усвідомлював значення тієї спадщини, роль “двох легенів Європи” у знаменному для України – Мілленійному 1988 році, в Європейському Парламенті, а опісля у 2001 році у Києві під час історичної прощі в Україні.
Сьогодні відбирається свідомій причин своїх нещасть Україні надію на перемогу добра над злом і правди над неправдою. Відбирається надію на відродження джерела найвищого Добра, яким є багатий в милосердя Бог і Його Благодать підтверджена у свойому Синові Ісусі Христі, Котрий у вилию 2013 року знов народиться в наших серцях, щоб землю з небом в одно злучити.
Свойого листа до Пана Президента пишу з борту літака з Мюнхену до Донецька, після прочитання інтерв’ю даного сьогодні 27 листопада “Газеті Виборчій”. Літаком поспішаю на міжнародну наукову конференцію з нагоди 75-ліття від дня народження Поета Василя Стуса, замученого в совєтських концтаборах на 47-му році життя у 1985 році вже під час “перестройки”. Василя Стуса не звільнено між іншим за те, що написав свойого відомого всім листа с приводу до розбитої танками Польського Війська “Солідарності”.
Завтра 28 листопада 2013 року триватиме конференція в Донецьку присвячена спадщині того знаменитого поета. Вірю, що ім’я Василя Стуса вже в невдовзі отримає Донецький Національний університет, а у місці Донецьку стане пам’ятник того великого сина тієї багатої землі, щирих і добрих людей важкої праці.
Щасти Боже на кожному кроці Пану Президенту і усій Президентській Родині та всій Україні
Многая літа, Во здравіє, во Спасеніє сотвори Господи многая і благая літа
проф. д-р габ. Володимир Мокрий
Висилаю Вам уміщені в інтернеті слідуючі матеріали, які свідчать, що і західні, і східні сусіди України, як поляки і всі народи Євросоюзу, так і росіяни нас зрозуміють.
1. Прочитайте будь ласка, відчитаний молоддю у Кракові під пам’ятником Адама Міцкевича під час виборів Президента України 2004 року розісланий у чотирьох мовах Відкритий лист до студентів Російської Федерації і студентів-росіян, що живуть в Україні та в інших державах: http://www.nestor.cracow.pl/Wydawnictwo/mokry_pomarancza/cz_74.htm#list_ua
Открытое письмо студентам Российской Федерации и студентам-россиянам, живущим в Украине и в других странах:
http://www.nestor.cracow.pl/Wydawnictwo/mokry_pomarancza/cz_74.htm#list_ru
2. Гляньте на український варіант книжки про євроінтеграцію працівника Європейського Парламенту Мацєя Ольхави “Зірки і Тризуб: Європейська інтеграція України”, Краків 2013, сс. 298 з Передмовою-рекомендацією В. Мокрого:
http://www.nestor.cracow.pl/data/uploads/files/product-file/1385/Olchawa_Zirky_i_Tryzub.pdf
3. Прочитайте хоч один розділ “Україна – як віха” виданої у Москві у 2010 р. книжки Лілії Шевцової “Одинокая держава. Почему Россия не стала Западом и почему России трудно с Западом”
а) http://www.nestor.cracow.pl/Wydawnictwo/szewcowa/szewcowa_ua.htm (український варіант)
б) http://carnegieendowment.org/files/shevzova_power.pdf (російський варіант)
4. Подивіться на зміст двох відкритих листів до Президента України про причини маргіналізації української мови як державної:
а) http://www.nestor.cracow.pl/wydarzenia/janukowych_lyst_ua.pdf (2012 р.)
б) http://www.nestor.cracow.pl/wydarzenia/2_lyst_janukowycz.pdf
5. Подивіться два фільми про Голодомор в Україні:
а) Фільм “Жнива розпуки”, знятий у 1985 році в Монтреалі: http://www.nestor.cracow.pl/wydarzenia/Znyva_rozpuky.avi
б) Фільм “Закляття безпам'ятства. Голодомор на Луганщині” Ірини Магрицької з Луганська:
http://www.youtube.com/watch?v=txafj6TnrZQ
6. Прочитайте книжку В. Мокрого “Духовні джерела помаранчевої революції 2004 року в Україні”, Краків 2006:
http://www.nestor.cracow.pl/Wydawnictwo/mokry_pomarancza/m_pomar_spis.htm
7. Прочитайте статтю В. Мокрого, “За біль біліша” Україна Василя Стуса, у книжці: Василь Стус, ...Іще один кавалок з України, Вибрав і переклав: Анджей Новак. Вступ: Володимир Мокрий, Краків 2011:
http://www.nestor.cracow.pl/data/uploads/files/product-file/670/02_stus_mokry_ua.pdf
8. Та статтю. Оксани Пахльовської “Проблема спадщини в українській культурі та форми його імперської експропріації” з книжки “Belarus, Lithuania, Poland, Ukraine. The Foundations of Historical and Cultural Traditions in East Central Europe”, Rome-Lublin 1994: http://www.nestor.cracow.pl/data/uploads/files/cms-page-file/21/pachlowska_ua.pdf
9. Прошу підтвердіть, що одержали мойого листа.
З добрим словом до Вашої хати та надією на спокій в душах кожного з Вас на нашій вже своїй землі
проф. д-р габ. Володимир Мокрий
керівник Кафедри Українознавства
Факультету Міжнародних і політичних студій Ягеллонського університету
Новий лист від В.Мокрого
Краків, 18.12.2013 р.
Відозва краківського академічного середовища до міжнародної спільноти про припинення владами України репресій супроти студентських активістів Євромайданів у Києві і усіх містах особливо Східної і Південної України
Ми учасники трьох “Акцій підтримки євроінтеграції України у Кракові” звертаємось з гарячим закликом про припинення репресій, які стосує влада України супроти студентських активістів і громадських діячів Євромайданів у Києві та інших академічних осередків всієї, особливо Східної і Південної України.
Відомо нам, що репресії такі посилились особливо після підписання українсько-російських економічних договорів 17 грудня 2013 року в Москві.
Влада України дійшла висновку, що підписання президентами обох держав Віктором Януковичем і Владіміром Путіним з порушенням діючої Конституції тих договорів розв’язує назрілі від років проблеми України, як економічні, так і політично-суспільні й цивілізаційні. Як за часів з практикованого і ще до кінця не подоланого комунізму нинішня влада України з одного боку організовує проплачені за державні гроші мітинги підтримки своєї нечесної і безперспективної політики, З другого боку влада посилила переслідування студентських активістів за участь у Євромайданах, яких організовування вважає неоправданим і незаконним. Таким способом діюча влада протести студентів і парламентарної опозиції стосуючи подвійну моральність і вибіркові і політично вмотивовані судові вироки оцінює Євромайдани як незаконні суспільні заворушення.
Влада України хоче тим способом відвернути увагу суспільства і міжнародної спільноти від ніби нею не усвідомлюваних найважливіших причин протестуючої на Євромайданах молоді, опозиції та представників засадничої більшості українського суспільства. Влада не хоче бачити і чути, що безпосередньою причиною суспільних протестів українців на Євромайданах - як усвідомлюють їх активісти - є раптове припинення урядом Миколи Азарова, цебто виконавчою владою України, роками обіцюваної суспільству і підготовленої на різних площинах угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Загальнонаціональний, вже сьогодні, протест українського суспільства є тим більш оправданий і правильний, що рішення виконавчої влади про зупинення євроінтеграції України не є згідне з Конституцією України. Уряд М. Азарова як виконавча влада прийняв це рішення без обговорення його у Верховній Раді, яку навіть про намір уряду не поінформовано.
Світову спільноту дивує від кількох років те, що якже не справедливий, економічно невигідний договір про ціни газу у 2009 році підписували прем’єр-міністри України й Російської Федерації – Юлія Тимошенко і Владімір Путін. Натомість сьогодні аналогічні договори у Москві, без схвалення Верховної Ради і оцінки відповідних організацій і без відома суспільства були підписані не прем’єр-міністрами, а президентами обох держав – Віктором Януковичем і Владіміром Путіном.
Як це не дивно, що заложником триваючої від років газової війни між Україною і Російською Федерацією хіба не випадково (а про цього причини можуть лише додумуватись найбільш поінформовані) стала засуджена політично вмотивованими судами України на сім років ув’язнення бувша прем’єр-міністр Юлія Володимирівна Тимошенко. Справу ту важко зрозуміти ще і тому, що вона згідно з очікуванням частини держав Євросоюзу підписала з тодішнім прем’єр-міністром В. Путіном невигідну для України, але корисну для Російської Федерації угоду про економічно неоправдану ціну 406 американських доларів за кубічний метр газу. Як бачимо лише після елімінування політичних аргументів з економіки, а особливо під час визначання ціни на газ стане можливою поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі (ЗВТ), яка є інтегральною частиною угоди про членство України в Євросоюзі і гарантує покращення торгівельного обміну підвищення суспільного добробуту.
Маємо глибоку надію, що для зрозуміння причини конфлікту між українською владою і суспільством міжнародна спільнота піде за думкою нового міністра закордонних відносин Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, який коротко і влучно коментуючи останній українсько-російський договір підписаний в Москві, назвав так само скандальним, як скандальним було побиття мирно демонструючих свій європейський вибір студентів Євромайданів. На його думку українсько-російський договір підписаний в Москві не зупинить євроінтеграційних прагнень українського народу, на що сподівається також канцлер Німеччини Ангеля Меркаль, прем’єр-міністр Великобританії Давід Кемерон, міністр закордонних відносин Швеції Карл Більдт, а на що особливо сподіваються представники найвищих влад Польщі, які від багатьох років витривало і послідовно підтримують євроінтеграційні стремління українського народу.
Хочемо наголосити, що державні лідери Євросоюзу та представники найвищих влад Європейського Парламенту, з якими неодноразово вели офіційні державні переговори найвищі представники української держави, котрі завжди обіцяли виповнення усіх умов, необхідних для підписання угоди про асоціацію України з Євросоюзом 28 листопада 2013 р. у Вільнюсі.
Після таких зустрічей і взаємних відвідин представники усіх держав ЄС і Європейського Парламенту, які сьогодні відвідують Україну ніяким способом не втручаються у внутрішні проблеми українського народу, як оцінюють це найвищі представники влад Російської Федерації. Європейські політики лише хочуть збагнути причини раптової резигнації влад України з підписання, роками узгіднюваної і підготовленої лише до підписання угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Причини непідписання євроінтеграційної угоди є для західних політиків є тим більш незрозумілими, що прийняття такої євроінтеграційної угоди очікує і прагне черговий раз ошукана значуща більшість українського суспільства. Народ України ніяк не хоче погодитись на відступ від європейського майбутнього і тому у мирний спосіб демонструє вибір свойого майбутнього на Євромайданах всієї України і у всьому демократичному світі.
Знаючи до як важкої ситуації влада України довела український народ глибоко віримо, що міжнародна спільнота розділяє наші турботи і дбайливість про мирне подолання кризи в Україні дорогою діалогу між представниками діючої влади і суспільства. Наші піклування до влад України і міжнародної спільноти про започаткування конструктивного діалогу з протестуючими на Майданах студентами, представниками суспільства підсилюють переживання і досвід наших батьків, які пережили драму воєнного стану в Польщі у 1981 році, введеного генералом Войцехом Ярузельським. Як знаємо рішення генерала Ярузельського в деяких середовищах польських еліт і до сьогодні пояснюється як вибір “меншого зла”. Тим більшим злом могло бути – як пояснюється – використання совєтських танків для придушення польської 10-мільйонної “Солідарності”.
Натомість ціллю мирних демонстрацій на Майданах України, як переконались побувавши на них у Києві наші товариші з Ягеллонського університету у Кракові є перемагання зла добром, правдою неправди, якою послуговуються представники нинішньої влади. Невислухана тією владою молодь та опозиція протестують тому, що не отримали відповіді на головну причину – припинення євроінтеграційного вибору України.
Молодь і суспільство України питає, чому відібрано їм останню надію на гідне і краще життя їх дітей і онуків? Тому, ми як організатори та учасники Євромайдану у Києві почуваємось до обов’язку за їх дозволом і від імені їх невислуханих владами очікувань звертаємось з закликом до влад України і міжнародної спільноти про припинення репресій супроти активістів Євромайданів, вислухання їх і виповнення належних їм прагнень.
Для нас, авторів цієї відозви, вивчаючих історію і актуальне життя сучасної України, як майбутніх аналітиків та експертів суспільного, культурного і політичного життя України, подібно як і для української молоді зібраної на Євромайданах, абсолютно незрозумілими є наступні проблеми і питання.
1) Нам годі збагнути у якій політичній системі є вирішувані політичні питання в Україні, особливо ті найважливіші, що торкаються історично важливих рішень про оцінку минулого і вибір майбутнього життя дальших поколінь? Чи є це президентсько-парламентарна, чи президентська політична система і хто вирішує найважливіші проблеми громадян, їх права і обов’язки та проблеми зв’язані з захистом національних інтересів України, її незалежності, мирного способу життя і безпеки?
2) На якій основі представник виконавчої влади прем’єр-міністр Микола Азаров і його уряд без обговорення і акцептації Верховної Ради могли призупинити євроінтеграціний процес України з Євросоюзом на передодні підписання угоди у Вільнюсі?
Як можна оправдати факт що невигідний для України газовий договір підписали тодішній прем’єр-міністр Російської Федерації Владімір Путін, а з української сторони ув’язнена до сьогодні бувша прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко? Як пояснити те, що сьогодні аналогічні договори підписують у Москві президент Російської Федерації Владімір Путін і президент України Віктор Янукович знову без обговорення у Верховній Раді?
Академічне середовище Кракова, яке пильно стежить за розвитком подій у сусідній Україні усіх тих рішень ніяк не може збагнути як з політичної, так і економічної чи юридичної площини.
Інформуємо при тій нагоді, що делегація студентів української філології та українознавства Факультету Міжнародних і політичних студій Ягеллонського університету, яка 12-15 грудня 2013 р. відвідала Євромайдан у Києві мала можливість особисто переконатись про волю, сподівання і стремління українських студентів. Краківські учасники майдану у Києві переконались, що зусилля наших українських ровесників і приятелів, продиктовані чистими намірами та випливають з переконання про можливість мирного і згідного з законом захисту їх прав і сподівань.
Тому маючи ті інформації від наших київських друзів прагнемо наголосити, що абсолютно неприпустиме є застосування репресій і фізичних ображень проти наших мирно налаштованих українських товаришів і приятелів (про факти застосування проти них репресій можна перевірити і верифікувати між іншим маючи контакти з організацією jevromajdan sos: https://www.facebook.com/EvromaidanSOS?fref=ts).
Усі представлені аргументи дозволяють нам звернутись до міжнародної спільноти з гарячим проханням про захист не почутих владою України, але переслідуваних учасників Євромайданів. Просимо тоді про допомогу про сповнення їх надій на європейське майбутнє України. Початок діалогу українських влад з суспільство є настільки пильне і вимагає необхідної швидкої допомоги міжнародної спільноти з тих приводів, що в останньому часі влада України прийняла низку не згідних з законом рішень, а також з тих приводів, що такого діалогу не в змозі почати уряд Миколи Азарова, який брав участь у фальсифікованих президентських виборах 2004 року, а проти якого не було навіть почате слідство, як це прийнято в таких ситуаціях у кожній демократичній державі. Діючий прем’єр Азаров не вкриває свого упередження до “помаранчевих”, які захопили владу не дорогою президентських виборів, які як вважає Партія Регіонів, переміг у другому турі Віктор Янукович. Тоді однак, будучи терпеливим, Янукович віддав свою перемогу під тиском творців помаранчевої революції.
Маємо надію, що з допомогою міжнародної спільноти в Україні неправду переможе правду, яка є необхідна під час вповні прозорих і чесних виборів в Україні усіх ланок влади. Такі вибори дозволять створити автентичні влади України, які розуміють причини відвічних нещасть українців, прагнення їх батьків і прадідів. Тому гаряче просимо про оборону і підтримку наших товаришів і приятелів в Україні.
Організатори трьох “Акцій підтримки євроінтеграції України у Кракові”
Східне коло студентів Ягеллонського університету
Гражина А. Маліновська
e-mail: [email protected]
Наукове коло студентів українознавства Ягеллонського університету “Вернигора”
Яцек Войцєховський
e-mail: [email protected]
Наукове коло україністів Ягеллонського університету
Клаудія Рачек
e-mail: [email protected]
Кафедра українознавства Факультету Міжнародних і політичних студій Ягеллонського університету
Володимир Мокрий
e-mail: [email protected]
Katedra Ukrainoznawstwa WSMiP UJ
ul. Piłsudskiego 13
31-109 Kraków
Polska – Польща
З польської переклав Пьотр Левицький
Ще лист від В.Мокрого
Ми краківські учасники Євромайданів у Києві і Донецьку від щирого серця вітаємо Вас дорогі нам українці – незламні, повні надії і віри у духовну перемогу того добра над злом, тієї любові над ненавистю і бажанням помсти та повної перемоги тієї правди над неправдою і кривдою невинно побитих студентів, журналіст та окрадених простих, працьовитих, чесних людей, якої відвічним джерелом є багатий в милосердя і справедливий суддя Господь Бог.
Нехай кожного з Вас, кожну Вашу родину і увесь спрагнений справедливості і гідного життя український народ наповняє милосердна любов Бога зіслана в особі Свойого Сина – Ісуса Христа, якого перед 1025 роками український народ вибрав як “Дорогу, Правду і Життя” (пор. Ів. 14, 6).
Нехай як протягом століть з сьогоднішніх українських євромайданів у всій Україні й у світі несеться до Всемогутнього Бога Отця, Його милосердного Сина – нашого Спасителя та до Його Матері – Пресвятої Богородиці і всіх святих, сповнена надією на гідне життя похвальна і благальна молитва про здійснення всіх Ваших мрій.
За вільне, мирне життя і радість з Новонародженого Ісуса Христа змагались усі покоління українського народу, починаючи від св. Володимира, митрополита Іларіона, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Василя Стуса. Ті велетні духа присвятили свої таланти збереженню в Україні універсальних, християнських цінностей, а то і віддали своє життя за гідне і справедливе майбутнє своєї батьківщини, перестерігаючи свій народ перед “лукавими” суддями, що у слідуючих словах висловив замучений на 47 році життя в совєтських концтаборах Василь Стус після його несправедливого засудження:
Як добре те, що смерти не боюся
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що вам, лукаві судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст.
Що жив-любив і не набрався скверни,
зненависти, прокльону, каяття.
Віримо, що завдяки Вашій перемозі дорогі учасники, симпатики і добродійники, а особливо захисники правди – журналісти, переможе правда як на землі Василя Стуса – Донецькій землі добрих людей важкої шахтарської праці, так і у всій справді незалежній, соборній Україні, де відродяться універсальні європейські цінності, завдяки яким українці співаючи З нами Бог, сядуть до Святої Вечері вже як господарі своєї Богом дарованої землі радіючи, що в кожному серці, кожного року заново народжується найбільша запорука їх мирного життя Божий Син.
Ми впевнені, що як сказала одна з учасниць Майдану, переможе любов, бо кожна людина має свою матір, а матір це любов, як доказала Матір Бога на землі.
Організатори трьох “Акцій підтримки євроінтеграції України у Кракові”
Східне коло студентів Ягеллонського університету
Гражина А. Маліновська
Наукове коло студентів українознавства Ягеллонського університету “Вернигора”
Яцек Войцєховський
Наукове коло україністів Ягеллонського університету
Клаудія Рачек
Кафедра українознавства Факультету Міжнародних і політичних студій Ягеллонського університету
Володимир Мокрий
Краків, 3.01.2014 р.