Видатна українська співачка з Кельну просила не припиняти співати 

Хто не знає Мар'яну Садовську, подивіться в Вікіпедії і все стане зрозуміле, наскільки відома та популярна ця українська співачка, актриса, композитор, аранжувальниця, музичний драматург, викладачка, фольклористка, художниця. Вона вже багато років мешкає у Кельні, Німеччина, працює в різних країнах Європи і США. У творчому доробку Садовської сольні музичні альбоми, художні полотна, низка театральних ролей, музика до вистав.

2 грудня у Костянтинівській школі мистецтв вона виступила з концертом «Ніч лише починається», а також провела неймовірний майстер-клас, де вкрай чудово показали себе учні школи.

Потім Мар'яну Вікторівну приймало Олександро-Калинове. Нас зустрічав козачий хор "Любава". За традицією, гостю вітали на порозі "Зеленеє жито, зелене"... Коли запропонували хліб-сіль, Мар'яна запитала:"Це муляж чи справжній?". Часу на реверанси не було, вимоглива артистка дала зрозуміти, що вона приїхала за справжнім, тому наша подальша робота з вокальним колективом пройшла у форматі етноекспедиції...

Спочатку переспівувалися весільними, спробували щось жіночки заспівати зі свого репертуару. Дуже скоро стало відомо — всі пісні з Інтернету. А своє забули...

Волали: "От якби повернути наших бабів з того світу, мені ж все весілля свого часу виспівували"...
Присіли... Почали згадувати обряди по календарному колу: Різдво, Коляду, Маланку, Колодку. Весільний обряд надзвичайно цікавий у цьому селі на Донеччині — і все це поки пам'ятає керівник хору...

Щось співали, пригадували. Щось є ще в зошитах стареньких вдома. "Якби ми знали, ми б підготувалися краще",- бідкалися молодиці, а громада в залі підказувала як було у них у селі. "Коли забуваються пісні, ми згадуємо в експедиціях про обряди", — говорить Мар'яна. "А що ж треба робити, аби не забулося? — вже запитала журналістка Наталя Поколенко під час запису передачі. "Не припиняти співати", — відповіла Мар'яна.
Дякуємо громаді за гостинність, ми не встигли, на жаль, потрапити до музею в Олександро-Калиново, але це означає тільки одне — ми ще повернемося. І не тільки — ще заспіваємо разом.

Оксана Проселкова, культурний діяч, один з організаторів Фестивалю «Кальміюс»