Останнім часом чимало дискусій виникають з приводу нового закону «Про освіту». Відверто кажучи, тем для обговорень дійсно є чимало. Адже сам текст документу у форматі word значно перевищує 100 сторінок… Отож, пропоную зосередити увагу на основних правах і обов’язках тих, хто навчається та їхніх батьків.
Порівняно із попереднім, у новому Законі від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» введено чимало термінів. Також зосереджено увагу на тому, щоб формувати компетентність в нинішніх учнях і студентах з перших років навчання (у статті 52-й їх названо учасниками освітнього процесу, здобувачами освіти). Відповідно до ст.1 Закону компетентність — це динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тепер і викладацька діяльність спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо). А здобувачі освіти — це вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти.
Права та обов’язки здобувачів освіти
Статтею 53-ю визначено, що здобувачі освіти (серед іншого) мають такі права: на навчання впродовж життя та академічну мобільність; на індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання; якісні освітні послуги; на справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання; на відзначення успіхів у своїй діяльності; на свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо; на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці; на повагу людської гідності й захист під час освітнього процесу від приниження честі, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.
Також здобувачі освіти мають право: користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів; доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності; на забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; на трудову діяльність у позанавчальний час; на особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти тощо.
На час виробничого навчання і практики здобувачам освіти забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм і угод між закладами освіти та підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики. Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою.
На підставі ч.3 ст.53 Закону здобувачі освіти зобов’язані:
— виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти; поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм; відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, довкілля та здоров’я оточуючих; дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності).
Здобувачі освіти мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти. Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.
Права та обов’язки батьків здобувачів освіти
Статтею 55-ю визначено права та обов’язки батьків здобувачів освіти. Ця стаття починається із того, що виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини. Далі безпосередньо йдеться про батьків здобувачів освіти.
Отож, батьки мають право: захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти; звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти; обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти; брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти.
Окремо варто звернути на такі права батьків: завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини; брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану; отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.
При цьому батьки здобувачів освіти зобов’язані: виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до здоров’я свого й оточуючих, довкілля; сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу; дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя.
Особливо варті уваги й такі обов’язки батьків, які знадобляться в сучасному житті. Наприклад, формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану.
Батьки зобов’язані: настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України; виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України; дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).
У ч.4 ст.55 Закону вказано, що держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї. При цьому органи державної влади та місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу.
Інститут освітнього омбудсмена
Ще однією сучасною новацією (ст.73 Закону) є запровадження Інституту освітнього омбудсмена.
З метою забезпечення належних умов для реалізації права особи на освіту в системі освіти має діяти освітній омбудсмен. У своїй діяльності він керується Конституцією та законами України, а також положенням про освітнього омбудсмена, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Освітній омбудсмен є посадовою особою, на яку покладається виконання завдань щодо захисту прав у сфері освіти. Він призначається на посаду Урядом строком на п’ять років без права повторного призначення.
Освітній омбудсмен відповідно до покладених на нього завдань має право: розглядати скарги та перевіряти факти, викладені у скаргах, поданих здобувачами освіти, їхніми батьками, законними представниками, а також педагогічними, науково-педагогічними і науковими працівниками.
Леонид Гапеев, юрист.
