Спостережна рада при лікарні: що це за орган і навіщо він потрібен

Реформування медицини ставить нові вимоги до лікувальних закладів. В умовах медичної реформи розвиток лікарні часто залежить від побудови стосунків з різними групами людей, які мають бути зацікавлені у розвитку лікарні та покращенні наданні послуг пацієнтам.

То як наблизити бізнес, депутатів, громадських активістів до лікарні?

Залучення активних громадян, небайдужих до питань здоров’я, бізнесу, громадських організацій можливе за допомогою створення при закладах охорони здоров’я Опікунських та Спостережних рад.

Порядок їх створення визначає Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 р. № 1077.

Де може бути створена така рада і для чого?

Опікунська рада може бути створена при державних та комунальних закладах охорони здоров’я, що надають медичну допомогу первинного, вторинного і третинного рівнів. Метою стоврення опікунської ради є громадський нагляд у сфері охорони здоров’я та реалізація права громадян на участь в управлінні охороною здоров’я. Це має покращити якість та доступність медичних послуг, а також матеріально-технічну базу закладу.

За словами головної лікарки Центру первинної медико-санітарної допомоги у Костянтинівці Тетяни Шишимарєвої таку опікунську раду не створювали, оскільки положення мали характер рекомендацій і не були обов'язковими для первинної ланки медичної допомоги.

Спостережна рада створюється при державних та комунальних закладах охорони здоров’я, що надають медичну допомогу вторинного і третинного рівнів, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення (обов’язково).

У Спостережної ради трохи більші функції. Тут ще є контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу, лікуванням пацієнтів та дотриманням їхніх прав. Термін дії ради – три роки.

«Я вважаю, що така рада потрібна при лікарні. Так пацієнт може поскаржитися на неякісне лікування, громадські активісти можуть проконтролювати використання грошей, те, куди лікарня їх витратила. Вважаю, що це один зі шляхів створення демократичної лікарні. Чому такої досі немає у Костянтинівці, я не знаю», - сказав житель Костянтинівки, заступник голови Громадської ради при виконкомі Ярослав Маланчук.

До складу рад можуть входити працівники лікарні, члени громадських організацій, представники власника закладу (місцевої ради). До Спостережної ради можуть також увійти депутати, благодійники, представники організацій , які працюють у галузі запобігання корупції.

Наразі на Донеччині Спостережна рада створена на базі Центру первинної медико-санітарної допомоги у Селідовому. На сайті міської ради є план її роботи, завантажені два протоколи зібрань. На них обговрювали результати роботи ЦПМСД за шість місяців 2019 року. Інформації про те, чи були скарги пацієнтів на роботу медиків, немає.

У січні 2020 року таку Спостережну раду комунального підприємства “Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування” рішенням виконкому створили у Костянтинівці. До її складу увійшли п’ять представників різних організацій. Зокрема, Донецького обласного товариства “Оберіг”, місцевого підрозділу Товариства Червоного Хреста, управління соцзахисту, депутатка. Очолює її заступник Костянтинівського міського голови Віктор Василенко.

За його словами, Спостережну раду створили, аде жодного разу вона не збиралася.

«До нас не надходило звернень від пацієнтів, скарг. Тому ми не провожили засідання. Якщо така потреба буде, будемо збиратися», - сказав Віктор Василенко.

«Жодного разу мене не запрошували на якісь зустрічі чи засідання, ніхто з працівників лікарні не увійшов до складу цієї ради. Що вона робить чи робитиме – мені невідомо», - сказала директорка Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування Костянтинівської міської ради Олена Руденко.

У травні 2020 року жителька Костянтинівки Наталя (жінка попросила не називати її прізвища) захворіла. За її словами, температура піднялася до 40 градусів. Вона викликала “швидку”, але бригада “швидкої” не приїхала, черговий диспетчер порадив викликати сімейного лікаря.

«Це був пізній вечір, температура у мене швидко зросла до 40 градусів. Я боялася за своє життя, я одна виховую шестирічну доньку, через високу температуру я почала задихатися. Мені було страшно, я хотіла, щоб мені допомогли. Зранку я додзвонилася до лікарки, вона приїхала, але відмовився заходити до хати через побоювання, що у мене коронавірус, і викликала швидку. Бригада швидкої взяла у мене кров на аналіз і зробила тест на коронавірус. Також мені сказали їхати самій до лікарні робити флюорографію. З температурою 40 у мене не було на це сил, я лишилася вдома лікуватися. У таких випадках я вкотре жалкую, що не знаю своїх прав як пацієнтки, куди мені поскаржитися, як правильно діяти, чи праві були медики», - розповіла Наталя.

Поскаржитися ця жінка могла і раніше на гарячу лінію Міністерства охорони здоров'я, департамент охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації, до місцевої ради.

Але зараз вона може звернутися за захистом своїх прав і до Спостережної ради. Може, після її заяви на таке обслуговування у ради буде привід зібратися на своє перше засідання. А ще оприлюднювати на сайті (хоча б міської ради) інформацію про те, як використовуються гроші, які держава виділяє з наших податків на утримання лікарень та заробітну плату медиків.

19 червня 2020 року на сайті Донецької облдержадміністрації опубліковане оголошення про намір створити Спостережні ради на базі 31 лікарні Донеччини. До переліку входить також Костянтинівська інфекційна лікарня.

За цим посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScFjgn0SB1fzPvYptk2KCvevtV86Tq7kdJbQp3gHp7mhLdeZg/viewform можна подати свою кандидатуру до членства у раді. Заповнити заявку можна до 8 липня.

Автор – Наталія Олександрова

Проєкт “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.