Донбас український

Про таке

Його мати Євдокія приїхала у грудні 1944 року з війни до сестри у Нелєпівку (Іванопільска сільрада) щоб народити тут дитину. “Побачив світ я при світлі каганця 18 лютого 1945 року без лікарів і повитух, - писав поет. - Повоєнне життя батьків, на жаль, не склалося...
/ /
Всі ми розуміємо, що кожна людина має свій шлях до України, як до Бога. Що ми ніколи не будемо уподобатися тієї пресованої та насильницької антиукраїнізації, яка зараз примусово йде на наших захоплених територіях.
/ /
​Головне завдання на таких заходах — як провести їх не нудно, без пафосу. Як раз в такому постійному пошуку й знаходиться костянтинівська школа №9 на Новоселівці.
/ /
Насправді, не тільки перше місце посіла учениця школи №3 – Солодовник Мілана, але також в трійці переможців наші — Стрюк Олександра з ліцею та Софія Василенко з Марково Костянтинівського району, яка в минулому році стала переможницею.
/ /
Чрезвычайно насыщенным выдался 2019 год для нас, краеведов области. Но наиболее значимым событием было открытие 2,5 месяца назад в Краматорске областного краеведческого музея. Если вы там еще не были или не возили туда детей, то напрасно – это того стоит.
/ /
В минулу суботу ми перший раз пожалкували, що є газетою, а не радіо, чи телебаченням. Півтори години письменник так артистично й професійно читав свої тексти, що зала міської бібліотеки сиділа, "як мишки". Правда, іноді ридала.
/ /
Цей день народження стовпа українства нашого краю Олекси Тихого, хоча й не було ніякого ювілею, чи видатної дати, але Україна, як і ми тут, на Донеччині, від Волині до Луганщини спокійно і впевнено його відмітила.
/ /
24 січня з ініціативи голови Костянтинівської райдержадміністрації О.Рослова школярі зі всіх шкіл району, які входять до районної ради школярів «Школа Лідера», відвідали місто Донеччини, яке поряд, але про яке ми мало чого знаємо — Авдієвку.
/ /
То є така наша, тих, хто за Україну - віддушина: ОЛЕКСИНИ ЧИТАННЯ.
/ /
Щойно разом з друзями-майданівцями провели зустріч з школьниками, присвячену Дню Гідності та Свободи.
/ /
Раз на місяць, а може, частіше, я бачу один і той же сон. Різні локації, різні моменти — я йду вулицями Горлівки і боюся, що мене пізнають і кинуть на підвал. Уві сні я стою біля магазину «Світлана», повз якого їде забитий автобус №20, і я бачу похмурі обличчя усіх пасажирів, які пильно дивляться на мене крізь вікна.
/ /
Ми зустрілися з Олегом Миколайовичем Врублевским випадково. Він підійшов до мене на вулиці та сказав, що образився на мої слова у газеті, де говорилося, що Сосюра був в Костянтинівці - коли у 50-х роках їздив із зустрічами по нашому краю, але свідчення про це загубилися.
/ /
Сьогодні у Костянтинівській центральній бібліотеці були дві важливі зустрічі по сучасному та минулому видатним (культовим) українським митцям - М.Кідруку та В.Сосюрі. Подробиці в середу у "Провінції"!!!
/ /
У вівторок, коли ми вже закінчували готувати черговий примірник “Провінції”, нам подзвонив приятель редакції, учасник АТО Володимир Сізов та сказав, щоб ми підійшли на пару хвилин у кафе “Старе місто”, що поряд з нами — на вул.Олекси Тихого. Ну добре, прийшли — а тут “рояль у кустах” - Сергій Жадан!
/ /