Різдвяно-новорічні свята 1942 і 1943 років у дзеркалі костянтинівської преси. Частина 2

Printer Friendly, PDF & Email

Частина 1


Передноворічний різдвяний концерт костянтинівського Українського драматичного театру 25 грудня 1941 року став початком культурного життя міста під німецькою окупацією. В 1942 році регулярними стали театральні вистави класичного українського репертуару, такі, як «Сватання на Гончарівці» чи «Наталка Полтавка», концерти, покази німецьких кінострічок. За час від 4 жовтня по 13 листопада 1942 року театр відвідало 15.828 глядачів, ще більш, ніж 11.000 глядачів подивилися 6 німецьких фільмів, з яких 3 вже були з українськими субтітрамі. В місті часто гастролювали театральні колективи з Дружківки, Краматорська, інших міст Донбасу. Повідомлення про концерти і вистави регулярно з'являлися на шпальтах «Костянтинівських вістей» і «Відбудови».

Автівки німецьких окупантів на вулицях Костянтинівки.

На першій сторінці місцевих часописів друкувався німецький офіціоз: промови Гітлера, звіти про хід бойових дій. З переможних звітів німецького командування читач не міг здогадатись про сталінградську катастрофу 6 армії Паулюса, яка саме в цей час розгорталася на Волзі і в донських степах. «Але й цього разу виграли ми, бо ми були й залишаємось міцнішими» — ось як висвітлювали німецькі пропагандисти хід війни напередодні 1943. 

Перед самим Новим роком газетярі отримали наказ з відділу агітації й пропаганди комендатури давати матеріали про успіхи нової влади. Тож багато матеріалів часопису звітували про відбудову економіки, покращання життя вже зараз. Так, з числа 31(101) «Відбудови» за 22 грудня читач міг дізнатися у статті «Заслужена подяка і нагородження» про підсумки роботи Директорату промисловості міста Костянтинівки.

Директорат у складі:  Ассаф С.Ш., Бугай В.О., Юнг Е.Е., Власов Г.Є., Юрченко Є.Н., Остапенко й ряд інших ентузіастів здобули подяку і були нагороджені військовою німецькою комендатурою (Вікадо). На Директорат,  створений Вікадо, покладалось завдання відбудови підприємств міста і забезпечення  працею індустрійних працівників.

Вже через місяць після захоплення міста окремі підприємства почали виконувати замовлення Вермахта, це була головна економічна мета окупаційної влади, згодом  частина підприємств почала випускати продукцію і для місцевого населення. 1 грудня 1942 року Вікадо ліквідував Директорат, а підприємства міста підпорядковував безпосередньо собі.

У рубриці «Костянтинівська хроніка» (газета від 19.12.1942) було надруковано дві новини з життя Скляного заводу. Там запустили машину Лінча, приєднавши її з метою економії електроенергії,  палива і робочої сили до каналу  машини Фурко. Після випробувань на ній планувалося випускати консервні банки. Також на Скляному заводі, як і скрізь, переробили залізничну колію на більш вузьку німецького зразка. Напередодні 1943 року  на заводі почали переробляти під євростандарт паровоз.

Економічний блок «Відбудови» загалом реалістично дає картину повсякденного життя в місті і районі. Тут друкуються матеріали про труднощі з електропостачанням, продовольчим забезпеченням, багато статистичних матеріалів, які дають яскраву і досить повну картину економіки Костянтинівки часів окупації. 

1 грудня 1942 року в Костянтинівці почала працювати Центральна торговельна база, завданням якої було постачати промислові товари для населення. Крам постачали працюючі міські підприємства, дещо завозилося, наприклад, сіль чи табак, а в  часописі за 17.12. 1942 повідомлялося навіть про заплановане завезення автомашини різдвяних ялинок.

25 і 26 грудня 1942 року були святковими неробочими днями (свято Народження Христа). Також день 1-го січня 1943 року був неробочим днем в зв'язку з святкуванням Нового Року. 25 грудня по всіх школах, дитсадках і яслах були проведені святкові ялинки. В церквах відбувалися святкові Божі служби.

І.Брєдіхін, викладач історії КВПУ.

Далі буде.