ДОБРОСОВІСНИЙ «ІМПОТЕНТ»
Переглядаючи коментарі на сайті, дивуюся недобросовісною поведінкою, коли притягують за вуха інформацію, яка, нібито, повинна довести правоту коментатора.. Тому вирішив написати про добросовісність.
«Чудова інтуїція, глибока ерудиція, блискуча математична підготовка, вміння миттєво зрозуміти суть справи, висока культура, обширні спеціальні та загальні знання, помножені на прекрасні людські якості, доставляли радість від спілкування з ним» - так характеризували вчені і студенти, яким пощастило спілкуватися з К. І. Страховичем.
Чесне ставлення до будь-якої діяльності (роботи), сумлінність, старанність котирується лише серед порядних людей. Така рідкісна риса людського характеру, як добросовісність, притаманна лише унікальним людям. Вони навіть у виняткових некомфортних умовах залишаються добросовісними, хоча інша поведінка була би більш корисною.
В період блокади Ленінграда в січні 1942 року професор Ленінградського університету член-кореспондент АН СРСР В.С.Ігнатовський був арештований за фальсифікованим НКВД звинуваченню у шпигунстві і засуджений до розстрілу. Разом з ним були розстріляні його дружина і два близькі співробітники. Одному із співробітників, відомому фахівцеві з аеродинаміки К.І.Страховичу (1894-1968), розстріл було замінено десятьма роками таборів. Через 40 років військова прокуратура визнала звинувачення помилковими. Він залишився живим і згодом працював в конструкторському бюро С.П.Корольова. Видатний учений Страхович К.І. створив разом з академіком Глушко В.П. реактивні двигуни для космічних ракет Корольова С.П. і у 1961 році був нагороджений Орденом Леніна.
Про нього розповідає Олександр Солженіцин:
«Крупный отечественный аэродинамик и чрезвычайно разносторонний научный ум — Константин Иванович Страхович, после этапа из ленинградской тюрьмы был в угличском лагере подсобным рабочим в бане. С искренне-детским смехом, который он удивительно пронёс через свою десятку, он теперь рассказывает об этом так. После нескольких месяцев камеры смертников ещё перенёс он в лагере дистрофический понос. После этого поставили его стражем при входе в мыльню, когда мылись женские бригады (против мужиков ставили покрепче, там бы он не выдюжил). Задача его была: не пускать женщин в мыльню иначе, как голых и с пустыми руками, чтобы сдавали всё в прожарку, и паче и паче — лифчики и трусы, в которых санчасть видела главную угрозу вшивости, а женщины старались именно их не сдать и пронести через баню. А вид у Страховича такой: борода — лорда Кельвина, лоб — утёс, чело двойной высоты, и лбом не назовёшь. Женщины его и просили, и поносили, и сердились, и смеялись, и звали на кучу веников в угол — ничто его не брало, и он был беспощаден. Тогда они дружно и зло прозвали его Импотентом. И вдруг этого Импотента увезли куда-то, не много, не мало — руководить первым в стране проектом турбореактивного двигателя».
ЯРОСЛАВ
- 3 просмотра
