Тихого немає, але його мрія живе

Квітень. Київ. На одній з центральних алей Байкового кладовища біля трьох кам`яних козацьких хрестів вже традиційно зібрались переможці читань, присвячених нашому співвітчизнику, земляку О.І. Тихому. Саме тут, під одним з хрестів, похований він поруч з такими ж прагнучими вільного життя у вільній країні  Ю.Литвином і В.Стусом.

Зібрались, щоб разом із його сином Володимиром Тихим і колишнім політв`язнем Василем Овсієнком вшанувати пам`ять цього видатного чоловіка, згадати його нелегкий життєвий шлях. В.Овсієнко так характеризує людей такого складу: «І не гартував Господь тих людей в огненній печі – вийшли вони з тієї ж життєвої дійсності, що і усі ми. Що не вродилися вони героями, як тепер їх намагаються зобразити і тим ніби пояснити власну неучасть у не таких давніх подіях.  Одним словом, вони вирізнялись поміж «простих совєтських людей» тим, що поводились нормально, згідно з приписами християнського морального вчення і згідно з національними традиціями. Та коли величезна більшість українців похилилась і призвичилась до ненормальної поведінки, то життя нормальних людей на такому тлі справді здається подвигом. Таким і був Тихий».

Учасники екскурсії, представники шкіл Часів-Яру, Дружківки, Костянтинівського краєзнавчого музею щиро дякують Товариству ім.Олекси Тихого за допомогу в організації поїздки.

Соб.інф.