Головпоштамт

Напевно, всім людям совєцької формації знайомі ленінські гасла по захопленню влади, коли разом з мостами та держустановами треба було брати під оруду пошту, телефон та телеграф, часто все це знаходилось під одним дахом. І недаремно цим об’єктам відводилось таке важливе місце. Зв`язок був запорукою перемоги. Характеризуючи владу Сталіна, хтось із західних філософів назвав його «Чінгіс-ханом з телефонним апаратом».

Вузол зв´язку після відновлення (1962 рік).

Важливим є той факт, що зародження нашого міста, крім залізниці і промисловості, безпосередньо пов’язане з поштою. Так, на мапах першої половини ХІХ сторіччя по шляху Бахмут‑Катеринослав на сучасній території міста позначена поштова станція «При р. Кривий Торець» або ж «Торецька».

До архітектурного комплексу 20‑30‑х років по вулиці Леніна входить споруда міського вузла зв`язку, яку ще називають Головпоштамтом чи Центральною Поштою. Сам будинок споруджений у 1926 році. Автор — невідомий. Стиль споруди — конструктивізм, у 20‑30‑х роках дуже популярний в усьому світі. 3 поверхи, два крила. Одне — по вул. Леніна, інше розпочинає собою цікавий ансамбль по вул. Ленінградській. Комунікації відокремлені з основного об’єму у кутовій частині, яку ніби пристроєно до будівлі. Композиція виділяє споруду з оточувальної забудівлі. Під час другої світової війни будинок був спалений при німецькому відступі. На початку 50‑х був відбудований. Кілька років тому наше місто позбулося своєї центральної пошти, яку перенесли до Бахмута (Артемівська). Тепер, як і в дореволюційний час, коли Бахмут був нашим повітовим центром, все наше поштове сполучення йде через Артемівськ. В наш час у цій історичній будівлі непрацюючий переговорний пункт, а також пересічне поштове відділення, яке тільки своєю архітектурою нагадує про часи зростання і розбудови нашого міста.

І. Бредіхін, викладач історії КПЛ, А. Новосельський, науковий співробітник Костянтинівського краєзнавчого музею.